Цікаве

Історія сварки Китаю і СРСР

Відносини Радянського Союзу і китайців не складалися рівно і гладко. Навіть в 1940-і, коли військовий потенціал Мао Цзедуна залежав від обсягів сталінської допомоги, його прихильники боролися з усіма, кого бачили провідника московського впливу. 24 червня 1960 року в Бухаресті на нараді компартій делегації СРСР і КНР публічно піддали один одного неприкритою критиці. Цей день прийнято вважати остаточним розколом в таборі недавніх союзників, що незабаром призвело до локальних збройних сутичок.

История ссоры Китая и СССР

Післявоєнна дружба і стратегічне партнерство

История ссоры Китая и СССР

Після японської капітуляції китайські комуністи пішли шквальной війною на Гоміньдан (націонал-демократів). Після перемоги Мао і встановлення комуністичної влади над усією китайською територією почався період дружби Країни Рад і КНР. По закінченні Другої світової взаємини всередині антигітлерівської коаліції різко зіпсувалися, і постала чергова глобальна війна. В цих умовах людський ресурс густонаселеного Китаю припав би Сталіну дуже до речі. Тому, вбачаючи в Китаї важливого потенційного союзника СРСР ініціював Мао колосальну підтримку.

За кілька років Москва надала китайцям низку кредитів на вигідних умовах, побудувала у Китаї сотні великих промислових підприємств з повним оснащенням. Радянська сторона передала партнеру повернені з перемогою над японцями Порт-Артур, Далекий і навіть Китайсько-Східну залізницю. Друк обох держав рясніла заголовками про вічну дружбу російського з китайцем, а комуністичний табір ще не був настільки могутньою загрозою для свого супротивника. Але все звалилося, не витримавши політичних амбіцій.

Смерть Сталіна і неприязнь до нового лідера

История ссоры Китая и СССР

Смерть товариша Сталіна скоригувала відносини між державами. У Кремлі тепер заправляв Хрущов, якого Мао не бачив революційним вождем подібно собі. Втративши в особі Йосипа Віссаріоновича конкуренцію, Мао відчував лідером соцтабору виключно себе. Хрущов не особливо володів ідеологічними питаннями, а Мао навіть сформував нове комуністичне протягом – маоїзм. Крім того, Хрущов був молодшим, а вік у східній культурі грав не останню роль. Мао не планував підкорятися Хрущову. Маоїзм ставав ідеальної ідеологією для експорту в жебраки азіатські країни. В авангарді Мао виявилися найбідніші селяни, які могли придушити буржуазні міста. Для СРСР посилення китайців не виглядало привабливим, і Москва взялася за палиці в колесах.

При цьому Китай поки потребував допомоги, бажаючи отримати від Хрущова «рецепт» атомної бомби. Мао ще не мав науково-технічного потенціалу для самостійної розробки атомної зброї, так що допомога Москви залишалася вирішальним моментом. Тисячі атомників СРСР перебували на об’єктах Китаю, так що сваритися поки рано. Не можна не врахувати і стурбованість китайського лідера засудженням сталінської діяльності від імені нової радянської еліти. Розмовляючи з радянським послом в КНР Юдіним, Мао попереджав, що такими діями російська влада піднімає камінь, який незабаром впаде їм під ноги.

Нова стратегія Мао і вимога ядерної війни

История ссоры Китая и СССР

До середини 50-х стратегія Мао Цзедуна різко змінилася. До цього періоду він чемно дякував СРСР за будь-яку допомогу і найменшу підтримку. Тепер же він вимагав. Зокрема, китайський лідер наполягав на форсування передачі атомних технологій КНР. Хрущов спочатку пішов назустріч, але швидко пригальмував процес, побоюючись посилення Китаю і виходу підступного Мао з-під ковпака. Другим номером китайський лідер запросив створення атомного підводного флоту, що називається “під ключ”, причому за умови повного китайського управління. Кремль на таке піти, звичайно ж, не міг. Крім цього, Мао побажав заволодіти Монголією і неодноразово ставив це питання на обговорення. Але Монголія продовжувала залишатися в зоні радянського впливу.

Незважаючи на зростаючі розбіжності інтересів Мао ще якийсь час виявляв дружелюбність, відвідавши Москву. На 40-літню річницю Жовтневої революції китайський лідер говорив про ядерну війну, яка мала знищити капіталізм та імперіалізм на планеті. Хрущов ж оголошував курс на мирне співжиття капіталізму з соціалізмом. Для Мао це стало сигналом про втрату потужності нової радянської формацією.

Остаточний розкол і новий супротивник СРСР

История ссоры Китая и СССР

Мао почав перевіряти сусідів на міцність. Все почалося з двох озброєних зіткнень в Тайвані, що увійшли в історію як 1-й і 2-й тайванські кризи. Але Тайвань мав підтримку США, тому війна не відбулася. Слідом настала черга Індії, з якої були ініційовані прикордонні збройні зіткнення. Китайсько-індійські сутички зовсім не входили у плани Москви, бо як нейтральний Делі розглядався в ролі противаги крепнущему Китаю. СРСР жорстко засудив дії Мао, який тепер перейшов до розряду некерованих. Передачу атомних технологій заморозили.

У відповідь на незгоду з політикою КНР. У квітні 1960-го китайські газети видали ряд статей з неприкритою критикою радянського керівництва. Роздратований таким випадом Хрущов розпорядився в лічені дні відкликати з КНР усіх технічних фахівців. Знеструмлені китайські підприємства символізували початок нового етапу – 20-річної відкритої ворожнечі комуністичних імперій. З вічних друзів СРСР і Китай перетворилися в перших ворогів. Конфлікт розгорався, у посольства СРСР цілодобово шуміли незадоволені демонстрації. Китай визначив претензії на Далекий Схід і південний Сибір. В результаті сталося гучне зіткнення на острові Даманський, що коштувало десятків життів.

Конфлікт досяг серйозних масштабів, і в Китаї почали будувати бомбосховища, створювати продовольчі склади, закуповувати озброєння в Заходу. СРСР, в свою чергу, форсував будівництво оборонних об’єктів на кордоні, формування додаткових військових з’єднань і різко збільшив оборонні витрати. Тільки зі смертю Мао країни стали на шлях примирення, вибудовуючи колись блискуче налагоджені зв’язки з нуля.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button