Як пандемія приносить користь нашій планеті
Нескінченні багатство і краса матінки-природи! Безмірно чудово все що нас оточує: гори, моря, річки, поля, луки, сади, безліч різноманітних тварин! І як шалено дорого з усіма цими багатствами звертається людина! Одна маленька, мікроскопічна біологічна форма під назвою коронавірус зробила для нашої планети за ці два місяці більше, ніж всі екологи світу, через два десятки років! Подивимося, як все в природі відновлюється і повертається на круги своя, коли людина не втручається.
Вперше за кілька десятиріч мешканці деяких регіонів Індії побачили Гімалаї! Все тому, що в результаті тотального карантину перестали працювати підприємства і здійснювати шкідливі викиди. Повітря очистилося і став просто кришталевим.
Місцеві жителі розповідають, що якість повітря сильно покращилася, а гір до цього вони ніколи не бачили. «Щоб врятувати Індію, щоб врятувати кожного її громадянина, вас, вашу сім’ю, ми закриємо кожну вулицю, кожен квартал», – сказав прем’єр-міністр Нарендра Моді після того, як 24 березня на території всієї країни був введений карантин.
Індію населяють понад 1,3 мільярда людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2012 році в країні від забруднення повітря померло майже 1,5 мільйона осіб. Пов’язано це з тим, що індійський повітря в п’ять разів брудніше, ніж безпечний межа якості повітря, який встановлений ВООЗ.
Карантин вплинув на забруднення атмосфери не тільки в Індії, але і у всьому світі. Це видно на супутникових знімках.
Природа повільно, але вірно повертає те, що їй належить. Тварини з’являються на порожніх, залишених людиною вулицях. Раніше це були олені, кабани, коні, козли, вівці. Тепер безліч інших, диких тварин приєдналося до них по всьому світу. Небезпечні хижаки, такі як ведмеді, гірські леви, дикі пуми і навіть алігатори бродять по вулицях міст.
На сході Індії вперше за довгі роки на пустельний берег зійшли сотні тисяч оливкових черепах, щоб відкласти яйця. Така можливість з’явилася тільки в результаті карантину, адже раніше цьому перешкоджала натовпу снують всюди туристів. Раніше їх ще винищували браконьєри, так як м’ясо цих морських черепах є дорогим делікатесом, так і шкіра, і панцир теж дуже цінуються.
Сьогодні ж, за словами фахівців, цим тваринам, які досить повільно розмножуються, вдалося відкласти майже сто мільйонів яєць.
Наслідки карантину в результаті всесвітньої пандемії COVID-19 позначилися і на популяції рожевих (томатних) медуз на півдні Філіппін. Вони просто заполонили собою місцеві пляжі. Зазвичай їх не буває так багато, із-за напливу туристів. До того ж вони завжди з’являються в кінці січня або в лютому, але в цьому році з’явилися медузи біля узбережжя островів тільки в березні.
Приносить їх у затоку Коронг Коронг океанічне протягом. Туристів немає, місцеві на карантині і медуз ніхто не заважає. Зараз розмноженню томатних медуз сприяє і зміна клімату, тому що ці тварини вважають своєю сприятливим середовищем воду з пониженим рівнем кисню.
Це може бути загрозливим явищем, так як величезна кількість цих медуз вже приносило значний шкоду в різні роки. Вони завдають шкоди рибам, їх неконтрольована популяція може бути причиною загибелі риби. Людина теж страждає від цих тварин. У 1999 році на острові Лусон медуз було так багато, що їх засмоктало в механізми на електростанції й по всьому острову зникла електрика.
Приємна для людства новину — над нашою планетою почав активно відновлюватися озоновий шар. До цього екологи били на сполох, адже над Арктикою утворилася величезна озонова діра. Вчені описували її розміри як рівні трьом Гренландиям. Такі зміни призвели до того, що високі повітряні течії змістилися далеко на південь. Це принесло з собою безліч несприятливих змін у кліматі Землі.
Шкідливі викиди промислових підприємств, особливо в останні роки руйнують озоновий шар. Відновлюється він надзвичайно повільно. Зараз з-за зупинки багатьох виробничих комплексів цей процес пішов швидше. Якщо він буде йти такими темпами, то до 2030 року відновиться повністю над Північним півкулею. Для відновлення над всією поверхнею нашої планети знадобиться ще тридцять років.
Так що як ми бачимо, для того, щоб принести Землі користь, від людини вимагається дуже небагато – просто не заважати природі зробити свою роботу самостійно.