Зарубіжні серіали в СРСР
Для радянського глядача поняття “серіал” було не знайомо. Але, тим не менш, за часів СРСР на екранах наших телевізорів ми бачили фільми, які цілком потрапляли під визначення телесеріалу. Просто тоді їх називала по-іншому – багатосерійні телевізійні фільми.
Якщо говорити про наші фільми – це «Вічний поклик» та «Тіні зникають опівдні», «Сімнадцять миттєвостей весни» і «Народжена революцією», «Слідство ведуть знавці» і «Будулай», та й багато інші телефільми. Але я хотів би сьогодні згадати інші серіали на радянських екранах – зарубіжні.
Пам’ятається з тих часів.
“4 танкісти і собака”
Напевно, один з найбільш популярних в СРСР зарубіжних серіалів, якому наші глядачі дали альтернативну назву «Три поляка, грузин і собака». Легкий і цікавий серіал про польських танкістів. 21 серія пролітають як одна мить.
“Ставка більше, ніж життя”
Ще один польський серіал про війну, який з шаленим успіхом йшов на радянських екранах. Тільки в цей раз про розвідника. Отака предтеча Штірліца
“Пригоди в канікули”
Серіал, який мало хто пам’ятає назви, але всі пам’ятають, що в дитинстві бачили серіал про дівчинку-інопланетянку по імені Майка, яка вміла літати і мала класним поясом, з допомогою якого непогано клонувала тістечка. Правда “Пригоди в канікули” — це назва не має нічого спільного з оригінальним “Spadla z oblakov”, що можна перевести як “Впала з хмар”. Це чехословацький серіал, знятий по книзі Вацлава Боровичка “Впала з неба”
“Графиня де Монсоро”
Не скажу, що цей серіал був шалено популярний. Немає. Але він не пройшов непоміченим. Дюма є Дюма. Зараз його будуть порівнювати з нашою постановкою кінця 90-х. І багато буде не на користь старого французького серіалу. Але тоді…
Стрілянина, трактири, сутички, шпаги, коні…
І буйний бенкет від сутички до погоні…
І мить любові, і мить святого запалу
Рука пестила, а душа любила…
Пісня з наших “Трьох мушкетерів”, але підходить під враження, що залишав майже будь-пригодницький фільм тих років.
“Робін з Шервуда”
Ще одна легенда з радянського дитинства. Серіал показали нам тоді частково і в два заходи. Перший раз – в 1985 три серії. Другий раз, через два роки повторили ці три і додали ще чотири – дві з першого сезону і дві з другого. Повністю серіал наш глядач зміг побачити тільки в 1998 році. Але і тих показів було досить, щоб уся дітвора на вулицях стала бігати з саморобними луками
“Спрут”
Серіал, який став, можна так сказати, народним. При його показі порожніли вулиці міст, а імена головних героїв стали практично народними. Народ сидів натовпами біля телевізорів і стежив за боротьбою доблесного комісара Коррадо Каттані з адвокатом Терразіні. А коли у четвертій частині комісар Катанни був убитий, кажуть на італійське посольство в Москві обрушилася лавина листів від розгніваних радянських жінок.
Всі ці серіали згадуються з теплою ностальгією. Але переглядати їх я точно не буду – боюся втратити тепло з дитинства, які вони залишили в моїй душі.
Більш старше покоління згадують, що показували ще на наших екранах такі серіали як “Лессі”, “Фліппер”, “Скіппі”, “Пригоди Джудди та її друзів”, “30 випадків майора Земана”, “Телефон поліції 110”, “Сага про Форсайтів”, “Нас багато на кожному кілометрі”, “Фронт без пощади”. Думаю і ви пригадаєте щось ще, що я не згадав.
Ну, а з 1988 року почалася саме епоха мильних опер. На екрани вийшла “Рабиня Ізаура”. Жаліслива історія, яка змушувала жінок всієї країни прилипати до екранів. Не думаю, що вам потрібно розповідати сюжет. Навіть якщо ви його не знаєте або не пам’ятаєте. Зазначу тільки, що тоді наших глядачів все ж пощадили – нам показали тоді далеко не весь серіал. З 100 серій для показу в СРСР його скоротили до 30 півгодинних серій.
Пізніше радянському глядачеві показали «Всі ріки течуть», «Лікарню на околиці міста». Ну а потім, з початку 90-х, серіали на телебачення хлинули потоком.
Але це вже інша історія…
