Як опинився у в’язниці вірусолог, який переміг спалах чуми
Вчений Лев Зільбер став основоположником радянської медичної вірусології і творцем першої в Радянській Росії вірусної лабораторії. Академік, який отримав міжнародне визнання, лауреат Сталінської премії і ордена Леніна тричі відсидів по тюрмах і таборах СРСР. В 50-е в ході рентгена грудної клітки Лева Олександровича молода лікар здивувалася безлічі зламаних ребер вченого, на що він відповів, що всьому виною автокатастрофа. Ні на одному з допитів, незважаючи на жорстокі тортури, Зільбер не підписав осудні йому визнання і ні разу не погодився звести наклеп на колег.
Старший брат автора «Двох капітанів», співробітник сыпнотифозного відділення і скрипаль московських ресторанів
Лев Зільбер і Зінаїда Єрмольєва. /Фото: f23.ifotki.info
Славний і разом з тим трагічний життєвий шлях Лева Зільбера починався в сім’ї семінарійного викладача. Мати майбутнього вченого була талановитим музикантом, тому хлопчик ріс в оточенні музики, чудово граючи на скрипці. Молодший брат – відомий Веніамін Каверін, автор романів «Два капітана» і «Відкрита книга», де прототипом головної героїні стала дружина Лева Олександровича, а сам Зільбер втілений в образі вірусолога з прізвища Львів.
Після успішного закінчення гімназії Зільбер поїхав вчитися в Петербурзький університет (природниче відділення), пізніше переведений на медфакультет в Московський університет. Паралельно, в спробах заробити на хліб, Зільбер чергував у сыпнотифозном відділенні, доглядав за психічно хворим старим і навіть грав у ресторанах на скрипці. У Першу світову зголосився відправитися на фронт, а після повернення продовжив університетську освіту, отримавши диплом лікаря. У громадянську служив в лавах червоноармійців і дивом уникнув загибелі, потрапивши в білогвардійський полон. Свої видатні дослідження розпочав у 1921-му в Москві, вивчаючи противірусний імунітет і мінливість мікроорганізмів.
Приборкання чумної спалаху, перше ув’язнення і втручання Максима Горького
Зільбер на міжнародній конференції. Сухумі, 1965. /Фото: ourbaku.com
У 1929-му Лев Зільбер стає директором бакинського інституту мікробіології місцевого медінституту. Першим іспитом на вчену зрілість стала чумна спалах в Гудруте, миттєво виносить життя. Та історія, паралельно з подвигами лікарів в умовах нестачі необхідних коштів, обросла забобонними деталями. Повір’я місцевого населення змушували їх ховати хворих, здійснювати над покійними ритуали, тільки сильніше поширюючи чуму на окрузі ще більше. Спалах успішно ліквідували, але недремне НКВС висловив на адресу Зільбера крайня недовіра, що спричинило за собою перший арешт.
Звинувачення – підозра в намір поширити в Азербайджані чуму. Зільбера звільнили через 4 місяці після втручання брата-письменника Каверіна та його однодумця Максима Горького. Після визволення Лев Олександрович очолив кафедру мікробіології в московському інституті, що спеціалізується на удосконалення лікарів. У 1934-му Лев Зильберт ініціює створення першої вірусної лабораторії СРСР і відкриває відділ вірусології на базі Інституту мікробіології. В ході далекосхідної експедиції, якій учений керував у 1937-му, була встановлена природа невивченого кліщового енцефаліту. Зільбер з колегами стали першопрохідцями, які тримали в руках до цього невідомий вірус.
Нові доноси, табори і наукові дослідження в ув’язненні
Після проривного відкриття штаму смертельно небезпечного вірусу замість розробки вакцини Зільбера чекали донос, в’язниця, тортури і голод. Вченого відправили в Печорлаг, де його від голодної смерті врятував випадок. Дружина начлага раніше терміну почала народжувати. Зільбера, вдало дозволив непрості пологи, в якості подяки призначили головним лікарем в лазареті. У той період ув’язнені масово гинули від повальної пелагри. Зільбер, невтомно проводячи в табірних умовах досліди, все ж розробив рятівне ліки.
Табірний лікар був терміново викликаний до Москви, звільнений і призначений заввідділом вірусології інституту епідеміології і мікробіології. Але вже в наступному в 1940-му пішов третій арешт. На допиті йому запропонували розробляти бактеріологічна зброя, на що він відповів однозначним відмовою. Тоді його відправили в «шарашку» добувати найдешевший спирт, де він паралельно почав досліджувати вірусне походження ракових пухлин. За тютюн укладені постачали Зильберу для дослідів щурів і мишей, в результаті чого він і прийшов до принципово нової концепції раку. Свої революційні міркування він виклав мікроскопічним текстом на декількох цигаркових клаптиках паперу, передавши їх через дружину на волю. Зінаїда Єрмольєва — відомий в Союзі мікробіолог — зібрала підписи впливових наукових світил під проханням про звільнення геніального колеги.
Заступництво головного красноармійського хірурга і вченого звільнення
Дослідження Зільбера були настільки важливими, що за нього заступився головний хірург червоноармійців Микола Бурденко. Лист за його підписом у березні 1944-го було направлено самому Йосипу Сталіну. По всіх фронтах на той момент йшло вирішальний наступ, та звернення від імені головного армійського хірурга не залишили без уваги. 21 березня, в той самий день, коли конверт дійшов до адміністратора вождя, Лев Зільбер напередодні свого 50-річного ювілею був звільнений. У цьому ж році вчений був дійсним членом АН і науковим керівником Інституту вірусології.
До кінця життя Зільбер продовжував свої дослідження, що стосувалися походження і лікування енцефаліту, грипу, а також противірусного імунітету. Діяльність його останніх років життя була зміщена в бік онковирусологии і спроб створення вакцини проти раку. У листопаді 1966-го Лев Зільбер показав своїй помічниці закінчену книгу про вирусогенетической теорії виникнення ракових пухлин. А через лічені хвилини він помер. В наступному році вчений був посмертно нагороджений госпремией СРСР.