Кіт Баюн і його темне минуле
У слов’янській міфології є один вельми цікавий персонаж – кіт Баюн. Так-так, про нього ще сам Олександр Сергійович писав. Ось, тільки до того, як кіт став у Лукомор’я казки розповідати, він був одним з найнебезпечніших істот, з ким подорожні намагалися не зустрічатися.
Є думка, що цього кота створив сам Велес, коли у нього миші хліб поїли. Бог на них засмутився і кинув у сірих гризунів рукавицею, а вона перетворилася на кота. Тварина вийшло волелюбна і з непростим характером. Баюн волів жити в затишних місцях і полював на подорожніх вельми цікавим способом.
Він сидів на залізному стовпі і коли жертва наближалася, Баюн починав мугикати і заговорювати подорожнього. Коли людина дрімав кіт на нього нападав і з’їдав. Саме за вміння розмовляти його і прозвали Баюн. Слово баюн означає «говорун, оповідач, ритор», від дієслова баяти — «розповідати, говорити». У значенні заколисувати – присипляти.
У давнину вважалося, що добути кота справа досить ризикована, адже у нього були залізні кігті та зуби. Та й за версту від співу кота починає сильно хилити в сон. Але якщо людина зуміє зловити Баюна, кіт вилікує його від хвороб і бід своїм нявчанням і переказами. Саме тому кіт був бажаною здобиччю для царів, чаклунів та інших товаришів, які бажали жити як можна довше.
У казці «Піди туди — не знаю куди, принеси те — не знаю що» Андрій – стрілець врятувався від кігтів кота завдяки трьом залізним ковпаків. Кіт мав особливість встрибувати на голову жертви. Але поки Баюн розривав ковпаки, Андрій встиг його зловити.
Існує кілька оповідей, в яких Баюн згадується в якості помічника Баби – Яги. Кіт не тільки розповідав своїй господині всі новини, але і допомагав вести господарство.
У будь-якому випадку Баюн в міфології ніколи не був виключно негативним персонажем. Якщо головний герой проходив випробування і знаходив спільну мову з цим чарівним звіром, то його чекала удача. А ви вже приручили свого Баюна?