Цікаве

Історія пісні «На полі танки гуркотіли»

Напевно, немає в Росії людини, яка хоч раз не чув пісню, що починається словами «На полі танки гуркотіли…». Нескладна, але бере за душу мелодія, проникливий текст і повільний, протяжний ритм зробили її однією з улюблених військових, так і, чого вже гріха таїти, застільних пісень. Її дійсно можна назвати народною, і не лише завдяки величезній популярності, але і тому, що ви ніде не знайдете імен ні композитора, ні автора слів.

История песни «На поле танки грохотали»


Її мелодія запозичена у старій шахтарській «Пісні про коногоне», відомої як мінімум з початку XX століття. У записі вона вперше прозвучала, наскільки мені відомо, у фільмі «Велике життя» (1939). Насправді у цієї пісні є незліченна кількість куплетів (в поширених версіях — до 25), насичених шахтарським жаргоном, але у фільмі звучать тільки три:

История песни «На поле танки грохотали»

Знайти, де вперше з’явився саме «танковий» варіант тексту на мотив «Пісні про коногоне», виявилося не так-то просто. Я переглянув більше двадцяти піснярів часів війни, але ні в одному з них її не виявилося. Вдалося лише знайти тільки скан із збірки 1947 р., в якому є пісня з назвою «У полі танки гуркотіли» і тієї самої мелодією, але після першої строчки танки і танкісти в ній зовсім не згадуються, тому що пісня розповідає про долю одеського моряка:

На полі танки гуркотіли,
Братики йшли в останній бій,
А молодого червонофлотця
Несли з розбитою головою.

Прощай, Одеса, мати рідна,
Прощай, мій бойовий корабель!
До тебе я більше не вернуся –
Лежу з розбитою головою.

Я так любив тебе, Одеса,
Тебе я груддю захищав,
І за тебе, рідне місто,
Життя молоду я віддав.

Недовго будеш ти нудитися
В руках заклятого ворога,
Адже чорноморські матроси
Не дарма прославили себе.

Чого ж ви, дівчата, боїтеся
Шинелі чорного сукна,
Під нею з життів розлучається
Душа героя-моряка.

Таким чином, на даний момент виходить, що найбільш старий з дійшли до нас документально зафіксованих варіантів тієї самої пісні про танкістів наведено в повісті Віктора Курочкіна «На війні як на війні», написаній 1965 р. Але, що цікаво, рядки «На полі танки гуркотіли…», по суті, стала назвою пісні, в ній немає!

Цей варіант пісні дуже схожий на відомий нам, за винятком хіба що першого і останнього куплетів. Причини цього стануть зрозумілими, якщо згадати, що ця повість була екранізована в 1968 р., і в чому саме з фільму пісня пішла в народ. Особисто я, наприклад, у записі вперше почув саме варіант з кіноверсії, де початок виконання залишено за кадром, а останній куплет вказано:

История песни «На поле танки грохотали»

Але мені в першу чергу хотілося б звернути вашу увагу на текст. Як і пісня про коногоне, пісня про загиблих танкістів передавалася з уст в уста і тому мала безліч варіантів. Хто-то, мабуть, при переказі забував частину тексту й додавав більш-менш підходящі слова. В процесі цього зникли деякі рими, які зараз вдалося відновити. Наприклад, замість рядка «І полетять тут телеграми» у більш ранньому варіанті співалося «І похоронка понесеться», що добре римується зі словом «син їх більше не повернеться», а замість «В кутку заплаче мати-старенька» було «І мати від горя зарыдает» («…І дорога не дізнається»). Також під час війни пісня піддавався переробкам, робив її більш актуальною: зокрема, після повернення в Червоній Армії погонів у 1943 р. з’явилася нині відома нам рядок «В танкистської формі, при погонах», тоді як раніше замість неї співалась краще рифмовавшаяся «В танкистської формі, при петлицях» («…І буде картка порошитися»).

Той факт, що до створення тексту пісні доклали руку не один і не два людини, стає ще більш очевидним, якщо уважно вчитатися в рядки. Наприклад, другий куплет може викликати питання як у звичайної людини, так і у того, хто добре знайомий з історією бронетанкової техніки. Першого напевно здасться незрозумілим рядок «Піднімуть на руки каркас». Адже танк — це багатотонна бойова машина, скільки знадобиться людей, щоб підняти його каркас, нехай і розбитий? Така нісенітниця призвела навіть до появи варіанта «Відтягнуть тросами каркас» або версій про те, що під каркасами малися на увазі скелети танкістів. Насправді ж у танка ніякого каркаса в принципі немає, у нього є несучий корпус. А каркасом називалися спеціальні носилки на ніжках, за допомогою яких в танк завантажували боєкомплект. Було у каркаса і друге, більш сумне призначення — служити для перенесення тіл загиблих танкістів, яким віддавали військові почесті. Це досить маловідомий факт, так що стає очевидним, що дану рядок пісні написав танкіст-фронтовик.

До речі, якщо вже говорити про те, як правильно виконувати цю пісню, то перед вами найкращий приклад. Ця пісня — плач про загиблих товаришів, і співається вона повільно і сумно. Хоча окремі унікуми типу Ваєнги або Чиж & Со, які примудряються робити з неї мало не плясовую-завзяту.

Пісня Чижа мене особливо обурює:

Мало того, що при словах: “чотири трупи біля танка доповнять ранковий пейзаж”, ноги самі йдуть у танок, так ще один куплет примудрилися заразити! Замість: “…і дорога не дізнається, який танкіста був кінець”, – двозначне – “…який у хлопця був кінець”!

История песни «На поле танки грохотали»

У процесі вивчення історії цієї пісні я так і не зміг визначити оригінальний, канонічний варіант, зате знайшов не один десяток менш відомих куплетів, написаних для неї в повоєнний час. Є, наприклад, кілька дуже близьких до тексту пісні про коногона:

— Куди, куди, танкіст, прагнеш,
Куди, механік, шлях тримаєш?
Або з болванкой зустрітися,
Або на міні відпочити?

— А я болванки не боюся,
І мина теж не страшна!
Мене поцілує бризантный
І спати вкладе назавжди…

Існує також практично повністю альтернативний текст під назвою «Встає зоря на небосхилі», записаний у 1947 р.:

Встає зоря на небосхилі,
За нею постає наш батальйон.
Механік чимось незадоволений,
В ремонт машини занурений.

І, що цікаво, теж є маса варіантів — з додатковими подробицями, з більш або менш вдалою рифмовкой і навіть з частковим запозиченням тексту «На полі танки гуркотіли…»:

А якщо зле з нами буде —
Прощавай, рідна, не забудь.
Лише залпи баштових знарядь
Проводять нас в останній шлях.

Хто-то вже явно пізніше додав куплет із серії «влада приховує»:

Ніхто не скаже про атаку,
Про стратегічний прорахунок,
Про розкололися траки
І постріл «Тигра» прямо в борт.

Зустрічався й варіант у дусі «Ворога біля воріт» з кривавими особистами, расстреливавшими відступаючих в спину:

…А жити так хочеться, хлопці,
Але вилазити наказу немає.

Досить популярний наступний альтернативний текст:

Не чекай пощади, ворог не дрімає,
Вогонь пощади не дає,
І вибухом зірвану вежу
На сотню метрів віднесе.

І співала, брязкаючи, машина,
Осколки сипалися на груди.
Прощавай, рідна, заспокойся,
І про мене забудь навік.

В Чеченську кампанію додалися зовсім інші куплети:

А десь на краю Росії,
Уткнувшись лобом про бронелист,
У своїй залізній керосинке
Згоряє заживо танкіст.

Адже нас, танкістів, поважають,
Але нам спокою не дають —
У прорив нас першими кидають
І смерть безкоштовно роздають.

А ще є свої варіанти цієї пісні у льотчиків, матросів, партизанів, ракетників, машиністів і навіть водіїв трамвая… Пісня давно живе своїм життям, як і створив її народ — то вдаряючись в розгнузданість і алкогольний угар, то, навпаки, відкидаючи все зайве і знову знаходячи серйозність, сумне і задушевність.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Покупайте трафик веб-сайта дешево