Чому ворогів червоних називали білими?
Чому ворогів червоних називали білими?
У період з 1918 по 1921 роки в Росії проходила основна фаза Громадянської війни, учасниками якої були різні табори. З історії ми знаємо, що в цьому протистоянні перемогли червоні, тобто Радянська влада на чолі з В. Леніним. У програші виявилися білі.
Завдяки зусиллям радянських ідеологів біле рух стало сприйматися як непримиренного опонента більшовикам, тягне країну у прірву. При цьому мало хто замислюється, чому лідери цього табору А. Денікін, Л. Корнілов, А. Колчак, П. Врангель, Н. Юденич та інші обрали у якості символу білий колір, а поняття «біла гвардія», «біле справа», «білий рух» вкоренилися в нашій мові. Так як єдиного підходу до походження цієї назви немає, розглянемо основні версії.
Версія №1 Монархічна
Ще задовго до революційних подій в Росії в багатьох європейських країнах білий колір утвердився як монархічний — згадаймо білу лілію на гербі французьких Бурбонів.
Герб династії Бурбонів
Серед учасників Громадянської війни було чимало прихильників повернення на престол царя, яким білий колір виявився не чужий. Багато хто сприймав його як символ легитимизма та порядку, що і визначило вибір найменування табору.
Цікавий факт: під час військових подій Громадянської війни противники Леніна практично не вживали термін «білі», на відміну від радянських публіцистів, які використовували його дуже широко.
Версія №2 Геральдична
В геральдиці білий відтінок означає срібло — один з двох основних металів. Він символізує благородство, духовну чистоту, правдивість, надію, загалом ті якості, які вкладали у свій рух засновники білого справи. Логічно, що і назву вони вибрали тотожне цього кольору.
Версія №3 Ідеологічна
У фізичному сенсі білий колір являє собою спектр відтінків, а застосовно до білого табору великий діапазон поглядів. Учасниками руху були прихильники республіки, конституційної та абсолютної монархії, особи, які підтримували Романових і їх супротивники, загалом, люди різних поглядів на політичне майбутнє країни.
Білі ніколи не були єдині і організаційно. Незважаючи на наявність титулу Верховного правителя у кожного генерала або отамана були свої армії, що діяли розрізнено, що стало однією з основних причин їх поразки.
Цікавий факт: всупереч усталеній думці більшість білогвардійців не належали до категорії аристократів, дворян і духовенства. В основному білі офіцери були вихідцями з непривілейованого стану різночинців.
Версія №4 Більшовицька
Термін «білі» придумали не представники цього руху, а їх опоненти з табору червоних. Століття тому це найменування об’єднувало прихильників реакції, відновлення монархії і боротьби з більшовизмом. При цьому зовсім не враховувалися відмінності в поглядах представників білого табору.
Цікавий факт: на думку історика С. Мельгунова, вперше вираз «біла гвардія» по відношенню до противників революції було вжито восени 1917 року після демонстрації антисоветско налаштованої молоді, що вийшла на вулиці Москви з білими пов’язками.
Версія №5 Історична
«Великий лінгвістичний словник» стверджує, що термін біла гвардія виник у 1906 році під час подій Першої російської революції у Фінляндії. Під час розгону революціонерів, іменувалися червоними, представники поліції для впізнавання один одного і відмінності від супротивників пов’язували білі пов’язки. При цьому історики визнають, що тоді ці назви не отримали знайомого нам сьогодні політичного сенсу.
Версій появи терміна «білі» досить багато. Одні автори бачать спадкоємність з ВФБР, інші підкреслюють авторство більшовиків, які називали узагальнено своїх супротивників, треті знаходять у ньому геральдичний слід. Пошук істини стане предметом подальших досліджень.