Чому Мармурове море так називається? Причини, опис та фото
Мармурове море – внутрішнє море, що є частиною Атлантичного океану, розташоване між Європою та Малою Азією. Море знаходиться на території північно-західної Туреччини, відокремлює азіатську частину від європейської. Довжина моря – 280 км., ширина – 80 км. Незважаючи на відносно невелику площу (11,5 тис. кв. км), море глибоке: середня глибина становить близько 500 м при найбільшій 1,35 км у центрі.
Мармурове море на карті світу
Мармурове море пов’язане з Чорним морем протокою Босфор та з Егейським морем (частина Середземного моря) – протокою Дарданелли. Розташування Мармурового моря між Егейським і Чорним морями відбивається на рівні його солоності: солоність моря в середньому становить 22 ‰, що менше ніж у Середземному морі (38 ‰), але перевищує солоність Чорного моря (18 ‰). Зимова температура води в середньому 9 °C, літня – до 29 °C. Що стосується самої назви Мармурового моря, вона з’явилася давно і характеризує особливість цього регіону. Вважається, що походження Мармурового моря – тектонічне. Море утворилося в результаті розломів земної кори 2,5 млн років тому, коли відбулося відділення материків. Це область частих землетрусів.
«Пропонтида» (Передмор’я)
Стародавня назва Мармурового моря «Пропонтида» походить від грецького propontis, від pro (перед) і pontos (море) , що у перекладі означає «передмор’я». Така назва виникла стосовно Чорного моря, оскільки греки, що населяють Середземномор’я, перепливали Мармурове море і досягали Чорного моря.
У грецькій міфології шторм у Протонтіді відкинув аргонавтів назад до залишеного острова, де під час битви Ясон убив царя Кізіка. Назва «Пропонтида» зустрічається у давньогрецьких письменниках VI-V ст. до зв. е. Есхіла, Геродота та ін.
Острів Мармара
Найбільший за величиною острів у Мармуровому морі – острів Мармара площею 130 кв. км. у південно-західній частині басейну.
Острів Мармара
Заселення острова Мармара сталося з ранньою колонізацією іонійських греків у VIII ст. до зв. е. Стародавня назва острова Мармара «Проконнесос» (грецьк. Prokonnesos), що перекладається як «острів аристократії», виникла в IV столітті, коли на острові влаштувалась аристократія з Константинополя, з початком правління імператора Костянтина.
Сучасна назва острова Мармара походить від давньогрецького marmaros (mermer турецькою мовою), що в перекладі означає білий, блискучий камінь, мармур. Така назва обумовлена тим, що територія острова є давнім родовищем мармуру. Понад 2 тис. років тому римляни виявили маленький острів із «матеріалом Бога». Незабаром перші кам’яні майстри вирушили на острів і почали вирізувати мармур із гір.
Видобуток мармуру з кар’єру острова Мармара
Протягом давніх цивілізацій (римської, візантійської, османської) у цьому регіоні всі країни, що межують із Середземномор’ям, цінували якість, красу та властивості цього природного каменю та використовували його для будівництва палаців, монастирів, саркофагів, створення колон, статуй. Острів Мармара має граніт, сланці, мармур та інші гірські породи, які досі видобувають у цьому регіоні. Добутий з місцевих кар’єрів мармур використовувався в архітектурі, скульптурі, будівництві Стародавнього світу та пізніших часів.
Мармур із Мармурового моря легко розпізнається, оскільки камінь острова настільки специфічний, що подібного не знайти у всьому світі. Назва острова Мармара в давнину поширилася і на море, яке його оточувало. Таким чином, море стало іменуватися «Мармурове море».
Цікавий факт:Храм Артеміди в Ефесі, що є одним із Семи чудес античного світу, створений у VI ст. до зв. е. в грецькому місті Ефес (Мала Азія) з білого мармуру, здобутого з острова Мармара.
Таким чином, стародавні греки називали Мармурове море «Пропонтидою», тобто «Передмор’ям», оскільки водоймище розташоване перед Чорним морем, якщо прямувати з Середземномор’я. Однак свою нинішню назву море отримало від острова Мармара, ім’я якого походить від давньогрецького marmaros, що в перекладі означає мармур.
Острів Мармара, що славиться багатими покладами мармуру, зіграв важливу роль в історії мармуру і досі залишається найкращим джерелом видобутку цього природного каменю, що використовується у скульптурі, будівництві, архітектурі, промисловості.