Найгучніші скандали навколо Нобелівської премії
Вперше Нобелівська премія була вручена в 1901 році і з тих пір стала однією з найпрестижніших нагород у світі. Але і цю премію не обійшли скандали та інтриги, приголомшливі, без перебільшення, весь світ. В її історії були сумнівні переможці та ймовірні конфлікти інтересів. У нашому сьогоднішньому огляді – найгучніші скандали за всю історію вручення Нобелівської премії.
Особистість творця
Альфред Нобель, засновник премії, мав у суспільстві далеко не найкращу репутацію з-за того, що він був не тільки винахідником динаміту і декількох видів вибухівки, але і володів концерном Бофорс, який став одним з найбільших виробників зброї. На цьому тлі недивною виглядає історія про передчасному виході некролога Нобеля. Тоді помер брат винахідника, а одна з французьких газет опублікувала повідомлення про кончину «торговця смертю», маючи на увазі самого Альфреда Нобеля. У статті, крім усього іншого, мова йшла про стрімко котрий розбагатів вченого, сколотившем стан на створення смертоносної зброї. Не можна виключати можливість того, що створення премії було спробою вченого відновити свою репутацію і добре ім’я.
Гендерна нерівність
За всю історію вручення премії, серед переможців налічується всього 5% жінок із загального числа нагороджених. Це стало причиною підозр у нехтуванні до досягнень представниць прекрасної статі. Найгучніший скандал був пов’язаний з британським астрофізиком Джоселін Белл Бернелл. Саме вона відкрила космічні джерела випромінювань (пульсари) в 1967 році і опублікувала статтю про це в співавторстві з Ентоні Хьюишем. Проте в 1974 році Нобелівську премію за це відкриття отримали Ентоні Хьюиш і його колега, а ім’я жінки-першовідкривача, яка на момент відкриття ще продовжувала навчання, навіть не було згадано.
Спірна премія миру
Цей напрямок є одним з найбільш спірних в історії премії, а самим яскравим прикладом неоднозначності вибору переможця є Ясір Арафат. Саме він у 1994 році разом з Іцхаком Рабіном і Шимоном Пересом був удостоєний нагороди за роботу над угодою, що стосувались врегулювання конфлікту між Палестиною та Ізраїлем. Причина суперечки полягала в тому, що Ясір Арафат був лідером Організації Визволення Палестини, яку небезпідставно називали зосередженням і втіленням міжнародного терору.
Жартома і всерйоз
Важко собі уявити, але в 1939 році на здобуття Нобелівської премії миру був номінований Адольф Гітлер. Правда, його кандидатуру відкликали після скандалу, оголосивши висунення Гітлера не надто вдалим жартом.
«Честь маю відмовитися»
Отримання Нобелівської премії вважається дуже престижним і значущим, однак існують випадки відмови від отримання нагороди. Приміром, французький філософ Жан Поль-Сартр принципово ніколи і ні за яких обставин не отримував офіційні нагороди. Не зробив він винятку і для Нобелівської премії по літературі в 1964 році. А в 1974 в’єтнамський політик Ле Дик Тхо, представлений до нагороди за роботу в ім’я встановлення миру у В’єтнамі, не став отримувати премію миру, заявивши, що до встановлення миру в його країні ще дуже далеко.
Заборонений плід
Все той же Адольф Гітлер заборонив усім своїм співгромадянам отримувати Нобелівську премію після того, як у 1935 році переможцем став Карл фон Осецький, виступав з різкою критикою самого Гітлера і проведеної ним політики. Коли ж журналіст отримав премію миру, Адольф Гітлер був розгніваний і створив альтернативну німецьку премію в галузі науки і мистецтва. В результаті Річард Кун і Адольф Бутенандт відмовилися в 1938 та 1939 роках відповідно від премії за заслуги в галузі хімії, а Герхард Домагк у 1939 не став отримувати премію по фізіології і медицині. На щастя, після вони все ж таки отримали свої нагороди.
Конфлікт інтересів
Багато суперечок виникло навколо вручення в 2008 році премії Харальду цур Хаузену, який відкрив зв’язок вірусу папіломи людини з розвитком онкологічного захворювання. Але пізніше з’ясувалося, що компанія «AstraZeneca», що є виробником вакцини проти ВПЛ, була спонсором сайту Нобелівської премії. Крім того, з цією ж компанією були пов’язані двоє з тих, хто проголосував за перемогу Гаральда цур Хаузена. Наступна перевірка ніяких порушень не виявила, однак вручення нагороди викликало шквал критики.