Блиск і злидні Радянської Армії кінця 20 століття
Розпад Радянського Союзу міг цілком стати розпадом Росії. Тоді відразу звалилося все, влада, економіка, гроші і долі мільйонів людей. Всі, хто старше сорока, прекрасно пам’ятають це «чудове» час.
Все це повною мірою торкнулося і колись потужних Збройних Сил колись величезної країни.
Залишки колишньої могутності
Насправді розвал армії почався не в 1991 році, а набагато раніше, коли в Радянському Союзі був узятий новий курс і оголошена перебудова.
Горбачов пішов на зближення із Заходом, через півроку після свого обрання Першим Секретарем ЦК КПРС він вже зустрівся з президентом США Рональдом Рейганом, а 1987-у Вашингтоні вони вже підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.
У 1989 році Рейган заявив, що більше не вважає СРСР «імперією зла», а в липні 1991 був підписаний Договір СНО-1, а вже в грудні 1991 перестала існувати країна, під назвою СРСР.
Горбачов на догоду своєму другові Рейгану оголосив, що холодна війна закінчилася, і Радянський Союз більше не претендує на своє колишнє геополітичний вплив, отже, більша і боєздатна армія більше не потрібна. Ось тоді-то і почалося загальне армійське розкладання, спровоковане зрадою однієї людини по відношенню до своєї Батьківщини.
Колись потужний, мабуть, найкращий у світі військово-промисловий комплекс виявився нікому не потрібним, тому що багато з того що розроблялося, використати за новими договорами було не можна. Унікальні розробки радянських вчених і інженерів були поховані. Це був в чистому вигляді підрив національної безпеки країни.
Звичайно, у військах це стало відчуватися не відразу. Коли я в 1988 році молодим лейтенантом приїхав в частину, ще нічого особливо біди не віщувало. Я прийняв належну мені за посадою техніку, підрозділ функціонує в штатному режимі, чергування, техобслуговування, пуски, загалом, все, як і повинно було бути.
Але чи міг я тоді уявити, що всього через три роки від усього цього не залишиться і сліду. Що 60% офіцерського складу звільнять, а решта (і я в тому числі) будуть тягнути жебрацьке існування.
А В Підмосков’ї щосили будувалися генеральські дачі і Єльцин, довіряв тодішнього міністра оборони Павла Грачова, ніяк на це не реагував.
А якщо хто намагався голосно заявити про корупцію в армії, то з ними що-небудь траплялося. Маршал Радянського Союзу Ахромеев, приміром, готував розширений доповідь по ситуації у ВР, але виступити з ним не встиг.
Незадовго до цього він повісився у власному кабінеті. І це бойовий маршал, який пройшов Велику Вітчизняну і Афганістан? Справу закрили.
Але найбільшою ганьбою для пострадянської армії став остаточний висновок з Німеччини Західної групи військ. Зробити це своїм західним друзям пообіцяв ще Горбачов, не отримавши при цьому від жодних гарантій того, що НАТО не буде розширюватися на Схід, крім усних запевнень.
А апогеєм всього цього (кажу про це з болем) стала урочиста церемонія виводу військ з дуже веселим і життєрадісним Єльциним, дирижирующим німецьким оркестром і распевающим «Калинку-малинку».
Цікавий факт, після низки скандалів, пов’язаних з продажем майна расформировываемой Західної групи військ, до міністра оборони Грачову і приклеїлася кличка Паша-Мерседес. За його вказівкою після розпродажу майна колишньої ГРВН, було придбано два автомобілі Mercedes-500.
Мабуть, на цьому зупинюся, бо можу згадувати і міркувати на цю тему ще довго. Одне можу сказати в кінці, дивлячись на те, як повстала з попелу Нова Російська Армія і ВПК, дивлячись наше нове озброєння, вже насилу віриться в те, що було 30 років тому.