Як розфарбовують старі фільми?
Як розфарбовують старі фільми?
Сучасні фільми проходять через безліч стадій обробки до того, як глядачі побачать їх на екранах. Проте вже близько 10 років на екрани виходять добре знайомі кожному старі фільми в кольорі. Що таке колоризація і як відбувається процес розфарбовування чорно-білих кінострічок?
Як здійснюється колоризація?
Розвиток комп’ютерних технологій подарувало світу цифрову колоризацію. Студії почали фарбувати кінофільми за допомогою розмітки колірного відтінку в одному кадрике (статична картинка на кіноплівці).
На основі такого кадрики комп’ютер в автоматичному режимі копіює колірну схему на зображення, які присутні в монтажному кадрі. Цей процес був придуманий Брайаном Хантом і Вілсоном Марклом.
Цікавий факт: вперше процес цифровий колоризації був застосований в 1970 році, коли виникла необхідність у розфарбуванні зйомок місячної поверхні і самої Місяця під час програми «Аполлон».
Найпростіше виконувати цифрову колоризацію з оригіналу-негативу. Для цього з кіноплівки знімається високоякісна копія. Далі формується маска колірних схем. Тут кольори можуть бути розподілені, наприклад, за рівнем сірого кольору або ж руху об’єкта.
Кольорова маска, притаманна кадру, може використовуватися як основа для обробки наступних фрагментів. Завершальним етапом є об’єднання чорно-білої основи з квітами, і на виході ми побачимо кольоровий кінофільм.
Спочатку при колоризації кінофільми виходили з бляклими, неяскравими квітами. Однак з розвитком комп’ютерних технологій ситуація значно покращилася, і фільми стали виглядати більш правдоподібно.
Донині залишається велика проблема трудовитрат. Адже кожен кадр необхідно поділити на спеціальні зони, в кожній з них слід додати певний колір.
Кадри з кінофільму “Сімнадцять миттєвостей весни”
Технології не стоять на місці і над вдосконаленням колірної колоризації працюють багато компаній. Наприклад, була створена технологія, яка задіює механізми для відтворення фону і форм.
Технологія здатна змінювати форми масок і переміщати їх від одного кадру до іншого. Тло забарвлюють окремо при обліку всіх даних, які відповідають за пересування камери. Після того, як фон буде повністю готовий, відбувається звичайне накладення масок кольорових схем.
В цих технологіях використовуються нейронні мережі, які здатні виділити межі об’єкта, а також застосувати більш насичені кольори.
Розфарбовування старих фільмів
Цікавою ідеєю стала колоризація старих кінострічок. Зокрема у 2009 знайшли колір такі відомі картини, як «У бій йдуть одні старики» і «Сімнадцять миттєвостей весни». При цьому фільми зазнали невеликої корекції: деякі епізоди стали коротшими, а деякі й зовсім зникли.
Цікавий факт: фільм «Сімнадцять миттєвостей весни» містить більш 1 мільйона кадрів. Серед них обрали близько 1500 ключових, на основі яких розфарбували всю кінострічку.
«Сімнадцять миттєвостей весни» також зазнав реставрації – з оригіналу його перевели в цифровий формат і підвищили якість зображення. Після цих прем’єр почалася масова колоризація радянських фільмів: «Веселі хлопці», «Волга, Волга», «Офіцери» і багато інших.
Обробка сучасних фільмів
Кадр фільму до і після обробки
Сучасні кінофільми обробляються по-різному. Використовується, в основному, п’ять найбільш поширених схем:
- Комплементарна вважається найпоширенішою. В її основі – поєднання двох протилежних колірних схем. Вона дає правдиву картинку, адже поєднання теплих і холодних тонів виглядає досить гармонійно.
- Аналогічна схема частіше застосовується для створення «затишної» картинки. Щоб уникнути контрасту використовуються сусідні кольори, і картинка виходить в одному стилі.
- Трійкова схема – це кольори, які розташовуються на певній дистанції. Тут один відтінок переважає над іншими. Колірна схема не має надмірної насиченості.
- Спліт-комплементарна схожа на першу, однак замість двох відтінків тут задіяні три. Контраст збережений, але не сильно виражений.
- Тетраидная схема різноманітна і складається з 2-х пар протилежних тонів. Тим не менше, головний тон один. Протилежна колірна схема дає акцент, а наступна пара – доповнює. Така схема рідкісна в застосуванні, так як часто перевантажує кадр.
Популярні колірні схеми
Розфарбовування старих фільмів відбувається на основі ключових кадрів (статичних зображень кінострічки). Фахівці в області колоризації підбирають такі кадри і відповідні для них кольору. Потім настає черга цифрових технологій. Комп’ютер на основі заданої схеми кольорів надає відтінки іншим кадрів. Надалі робота доробляється вручну, вносяться правки, щоб зображення виглядало реалістично.