Як зробити будь-який вибір швидко і відносно легко
Купити цю сукню чи ту? Узяти нову машину в кредит чи вживану на свої? Іпотека зараз, діти потім чи навпаки? Усе це дуже складні життєві вибори, від яких часто залежить наша доля. Як не помилитися або хоча б звести відсоток помилок до мінімуму? Існує безліч способів зробити це, всі вони по-своєму хороші. Але навіть якщо взяти і застосувати лише один із цих способів, обирати стане значно легше.
Коли ми опиняємося в ситуації вибору, перед нами на повний зріст постає, здається, гранично важке завдання. А якщо обидва варіанти нам подобаються і виглядають цілком працездатними, завдання стає майже нездійсненним. З самого дитинства і до кінця життя щодня ми вирішуємо і вирішуємо це завдання, і від наших рішень часто залежить і саме життя: його якість, наповненість, благополуччя.
Хмара запитань зростає і множиться з плином життя, вимагає розумової енергії, емоційних сил, може увігнати в стрес і депресію. Чому? З одного боку, брати на себе відповідальність страшно, загрожує наслідками і загалом незвично для багатьох. З іншого – сміливий і з усіх боків відповідальний може просто не знати, як прийняти рішення: як зробити це грамотно, відповідно до своїх цілей.
Про страх відповідальності поговоримо наступного разу, а ось сам процес ухвалення рішення просто зараз можемо вивчити, приручити і поставити на службу своїм інтересам. Цей процес підпорядковується певним правилам, і його можна розбити на кілька простих етапів.
1-й етап
Збір інформації. Завдання – набрати (придумати, знайти в інтернеті, підслухати в метро або по радіо) якомога більше можливих варіантів рішення. Неможливі теж беремо і записуємо всі: приватні варіанти, глобальні, реальні, нереальні, і навіть ті, які зазвичай називають “повна нісенітниця”. На етапі загального збору не можна залишати ні крихти, все до себе. І краще записати.
2-й етап
Цей етап також збиральницький, але вже не за однією великою проблемою, а за тими варіантами, що ми набрали на першому етапі. Робимо все те ж саме, бажано ручкою в блокнот: беремо кожен із варіантів, записуємо його і починаємо з планомірністю комбайна шукати способи і рішення вже для нього. Якнайповніше, від цього залежить ступінь упевненості, з якою ми прийматимемо або відкидатимемо шляхи розв’язання проблеми. На цьому етапі деякі варіанти вже можуть бути відкинуті.
3-й етап
Вивчення інформації. Досліджуємо кожен описаний шанс і намагаємося відповісти собі на запитання: “Цей варіант я зараз здійснити можу чи ні?” Записуємо.
4-й етап
Визначення відповідності. Кожен із можливих варіантів рішення розглядаємо на предмет відповідності нашим життєвим принципам, морально-етичним нормам і цілям. Це дуже важливо, оскільки найпрекрасніший спосіб вирішення може виявитися найжахливішим з погляду наших цінностей і норм, яких ми дотримуємося в соціумі. Усе, що не відповідає, безжально викреслюємо.
5-й етап
Плани дій. Тепер у нас є список варіантів рішень, які ми можемо використовувати без шкоди для себе і які відповідають нашим актуальним можливостям і бажанням. Настав час для розроблення конкретного плану дій і визначення тих чинників, які сприятимуть або навпаки – перешкоджатимуть рішенню за даним варіантом.
6-й етап
Формулювання конкретного плану. Дуже важливий етап! Тільки за наявності чіткого плану здійснення нових можливостей, за наявності перспективних цілей наш розвиток іде вперед і не зупиняється, не стагнує. Тому й приватні, локальні проблеми ми маємо вирішувати в руслі цієї перспективи, і рішення ці не мають перешкоджати розвитку. Якщо рішення знайдене правильно, якщо воно істинно наше – воно ніколи не заведе в глухий кут (хоча може виявитися помилковим або нездатним у майбутньому стати фундаментом для наступних рішень, це теж завжди треба тримати в голові; ми діємо нехай і за планом, але все-таки з огляду на доступний на цей момент горизонт подій, майбутнє ми передбачити не можемо).