Як знімали фільм «Операцію «И» та інші пригоди Шурика»
У серпні 1965 року на екрани країни вийшов фільм “Операція “И” та інші пригоди Шурика” режисера Леоніда Гайдая. Улюбленого фільму в цьому році виповнюється 55 років.
А все починалося так.
На початку 1964 року Гайдай знайомиться з двома сценаристами: Морісом Слобідським і Яковом Костюковским. Вони пропонують режисерові сценарій “Несерйозні історії” включющий в себе дві кіноновели про студента очкарика Владика Арькова. У першій новелі він перевиховує якогось Похмурого типу, який несхвально ставиться до своєї роботи, не ввічливий з дамами і т. п. У другій новелі Владик влаштовується репетитором і готує до вступу в інститут єдиного сина волелюбних батьків – телепня Іллюшу, мріяв виїхати зі своєї міщанської родини куди-небудь подалі. Гайдай приєднується до створення сценарію.
Сценаристи Моріс Слобідської і Яків Костюковський
Джерело: ic.pics.livejournal.com
10 березня 1964 року у 2-му творчому об’єднанні кіностудії “Мосфільм” була прийнята заявка на сценарій “Несерйозні історії” і з його авторами уклали договір. 25 березня був схвалений літературний сценарій і дано “добро” на запуск його в режисерську розробку. Правда літературний сценарій вже сильно відрізнявся від первісної заявки: ім’я студента залишилося колишнім – Владик Арьков, проте сюжет новел змінився і придбав ту основу, яка добре знайома нам по фільму. У першій новелі – “Напарник” Владик перевиховує дармоїда-“пятнадцатисуточника” на будівництві, у другій – “Весняне мара” – закохується в період екзаменаційної сесії в дівчину Ліду (цю новелу Гайдай “підгледів” у польському журналі “Шпильки”). Але оскільки двох новел явно бракувало для повнометражного фільму, сценаристам було дано завдання придумати третю, причому в ній необхідно було схрестити нового героя – Владико – зі старими – трійцею Бовдур–Боягуз Бувалий, яка так полюбилася глядачам і з якою Гайдай не збирався розлучатися. Після місяця напруженої роботи на світло з’явилася новела “Операція “И”: на цей раз Владику, єдиного “наскрізного” герою всіх трьох новел, належало викрити розкрадачів соціалістичної власності.
З 1 червня почалися кінопроби акторів на головні і епізодичні ролі. Найскладнішими виявилися пошуки головного героя – студента Владика. В одній тільки Москві Гайдай переглянув більше сотні кандидатів, серед яких були актори, які незабаром стали знаменитими: Віталій Соломін, Сергій Никоненко, Євгеній Жариков, Всеволод Абдулов, Геннадій Корольков, Іван Бортник, Валерій Носик, Олександр Збруєв, Євген Петросян, Андрій Миронов (з останнім велися тільки переговори).
Фотопроби Євгена Петросяна на роль Владика Арыкова
Джерело: ic.pics.livejournal.com
У підсумку худрада студії зупинився на кандидатурі Валерія Носика, хоча сам Гайдай сумнівався.
Фотопроби Валерія Носика на роль Владика Арыкова
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Не зовсім влаштовував його і Михайло Пуговкін, якого худрада рекомендував на роль Здоровані у першу новелу. Допоміг, як завжди, випадок.
Ще під час роботи над сценарієм Гайдай прийшов до переконання, що головного героя він буде списувати… з себе. Ось чому навіть зовні Владик Арьков був виписаний в сценарії як копія Гайдая: довгий юнак в окулярах. Як помітить багато пізніше дружина режисера Ніна Гребешкова: «Владик – це сам Леонід Іович. Всі його вчинки, жести. Звичайно, актор поламав їх через себе. Але образ йшов від Ліні. Він дійсно був таким – незугарний, наївний і дуже порядна». Рекомендований Гайдаю Валерій Носик під виписаний Гайдаєм образ явно не підходив.
І тут хтось у знімальній групі вимовив прізвище молодого актора Олександра Дем’яненка. Глянувши на його фотографію, Гайдай миттєво виявив зовнішню схожість з собою. У підсумку 11 липня Гайдай відправляється в Ленінград на особисті переговори з Дем’яненко. Обидва залишилися задоволені один одним. Актор потім згадував: «Я як прочитав сценарій «Операції «И», зрозумів, що фільм приречений на успіх. Нічого подібного в нашому кіно тоді не було».
Леонід Гайдай і Олександр Дем’яненко
Джерело: ic.pics.livejournal.com
З Пітера Гайдай привіз ще одного ленінградського актора, якого добре знав по спільній роботі в «Ділових людей» Олексія Смирнова. Його він хотів спробувати на роль Здоровила замість Пуговкіна. Останнього забракував художній керівник 2-го творчого об’єднання Іван Пир’єв, який, подивившись проби, заявив: «Для цієї ролі така бандитська пика, як у Пуговкіна, не годиться!» У підсумку Пуговкіну дістанеться роль виконроба
Джерело: ic.pics.livejournal.com
на яку спочатку пробувався Володимир Висоцький.
Фотопроби Володимира Висоцького на роль виконроба
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Тоді ж Гайдай знайде і актрису на головну роль у другій новелі – Наталю Селезньову.
Фотопроби Наталії Селезньову на роль Ліди
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Селезньова прийшла на проби без всякої надії на успіх, перед цим добре провести час на пляжі. Ледве вона увійшла в павільйон, Гайдай запропонував їй пройти досить ризикований тест: роздягнутися перед камерою. Актриса завагалася. Тоді Гайдай виголосив фатальну фразу: «Ви мені, звичайно, подобаєтеся, але мені здається, що фігура у вас не дуже-то…» Тут у Селезньову заграло самолюбство, і вона скинула сукню, залишившись у самому купальнику.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
І тут же була затверджена на роль скромної радянської студентки.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Худрада 2-го об’єднання переглянув ці проби і поставив крапку – затвердив акторів на головні ролі: Шурко – Дем’яненко, Здоровань – Смирнов, виконроб – Пуговкін, Ліда – Селезньова.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
А бідолаха Валерій Носик зіграє епізодичну роль студента-картяра, що здає екзамени в новелі «Мана».
Джерело: ic.pics.livejournal.com
До початку зйомок Владик несподівано (з цензурних міркувань) стає Шуриком – Владика забракувала політична цензура з аргументом, що Владик це Владлен, а Владлен це Володимир Ленін. Не можна комічного героя називати ім’ям вождя світового пролетаріату
Перший знімальний день фільму «Операція «И» датований 27 липня. У той день на території «Мосфільму» знімали епізод «у дворі міліції» за участю масовки (вона зображала дармоїдів-алкоголіків) і двох акторів: Смирнова (Здоровань) і Володимира Басова (міліціонер).
Джерело: ic.pics.livejournal.com
В цей епізод Гайдай вставив випадок з власної біографії — це стосується сцени, під час якої заарештованих на п’ятнадцять діб розподіляють на трудові роботи. Правда, в його житті це було пов’язано з війною. В іркутський театр, де він працював під час війни, приїхав воєнком. Всіх чоловіків побудували, і він запитав: «Хто хоче на фронт?» Все зробили крок вперед. Тоді воєнком сказав: «Для початку будемо брати тих, хто знає німецьку мову». Крок вперед зробив тільки одна людина — Леонід Іович. Гайдай і сам зіграв тут маленьку роль — у багатьох виданнях пишуть,що це роль алкоголіка, який вимовляє фразу: «Оголосіть весь список, будь ласка!». Але насправді це непрофесійний актор Олег Скворцов, а Гайдай зіграв іншого, менш помітного затриманого
Джерело: ic.pics.livejournal.com
30 липня група перебазувалася на одну з будівельних майданчиків в Свіблово, щоб почати зйомку епізодів «на будівництві». Весь серпень і вересень група працювала в нервовому режимі. Підводили кіношників то погода, то техніка, то погана плівка. У підсумку 3 жовтня Гайдай разом з оператором і художником вилетіли в Баку, щоб вибрати місця для натурних зйомок, так як в Москві погода зіпсувалася остаточно і безповоротно. Однак і в столиці Азербайджану погода виявилася не краще. Тоді вибір упав на Одесу. Зйомки в Одесі почалися 21 жовтня. Але і там групу продовжував переслідувати злий рок: призначена на цей день зйомка була скасована через раптову хворобу Дем’яненко: простий тривав до 25 жовтня. А коли зйомки відновились, то раптово зіпсувалася погода і об’єкт «у будинку Ліди» (Пролетарський бульвар, 22) довелося знімати в декілька заходів.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
В Одесі продовжили знімати і першу новелу. У районі Нові Черемушки (в Одесі теж є такий) знімали, зокрема, епізод, де Шурик влучив у бітум. Але і тут без пригод не обійшлося: з-за чиєїсь необережності бітум раптово загорівся. Гасили пожежу і будівельники, і кіношники. Зйомки в Одесі тривали до 22 листопада.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Потім група повернулася в Москву – на «Мосфільмі» знімали «квартиру Ліди».
Джерело: ic.pics.livejournal.com
12 грудня група переїжджає до Ленінграда, де повинна була зніматися третя новела. Однак і там погода не порадувала. 14 грудня до місця майбутньої зйомки 10 самоскидів привезли сніг, але він весь розтанув ще до початку зйомок. Було прийнято рішення замінити сніг підручними матеріалами – ватою, нафталіном. Коли все було готове, то, щоб «сніг» не рознесло вітром, почали знімати… з кінця. З епізоду, коли старенька «божий одуванчик» вдається на склад і застає там чотирьох сплячих мужиків: Шурика, Боягуза, Бовдура і Бувалого і мишку, яку приніс дресирувальник Князєв. До речі, мишку найбільше лаяли на худраді і хотіли вирізати її з картини, але режисер відстояв сіру артистку.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
12 січня відбулося засідання художньої ради 2-го об’єднання, на якому був переглянутий відзнятий матеріал. Саме на цьому засіданні Іван Пир’єв запропонував змінити назву фільму «Смішні історії» на «Операцію «И» та інші пригоди Шурика».
Тим часом тривають зйомки фільму. 21 січня в павільйоні № 13 «Мосфільму» знімали «лігво трійці»: це там Бовдур співає пісню «Постій, паровоз…», а Боягуз тренується спочатку на своїх напарниках, а потім на порцелянових кішках
Цензура блатну пісню пропускати спочатку не хотіла, але Гайдай відстояв її прибравши один куплет, який, за словами сценариста Якова Костюковського звучав приблизно так:
Нехай я буду гадом
Я пиляння дістану
Грати я їй перепилю
Нехай місяць світить своїм підступним світлом
Але я втечу з тюряги
1 лютого в павільйоні № 8 почали знімати епізоди «пограбування складу». Згадує Юрій Нікулін: «Для епізоду «Бій на рапірах» запросили викладача фехтування, який вчив нас битися на рапірах. Після декількох занять ми билися, як справжні спортсмени. Показали бій Леоніду Гайдаю. Він подивився з нудьгуючим виглядом і сказав: – ви Б’єтеся добре, але все це нудно, а має бути смішно. У нас же комедія».
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Тоді-то Гайдай і придумав епізод, як Шурик протикає Балбеса шпагою, у того з’являється кров, яка потім виявляється вином з захованої за пазухою пляшки.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
А пам’ятаєте, у третій новелі, в епізоді погоні на складі, Бовдур натикається на скелет? Було знято вісім варіантів цієї сцени. Під час одного з дублів Нікулін вирішив похуліганити – взяв і сунув палець між відкритими щелепами (що не було передбачено сценарієм), а ті раптом, сомкнувшись, клацнули. Камера зняла цю імпровізацію, яка увійшла в фільм
Джерело: ic.pics.livejournal.com
25 лютого відбувся худрада, на якому обговорювалася третя новела фільму. Наведу уривок з виступу художнього керівника 2-го творчого об’єднання «Мосфільму» Івана Пир’єва: «У комедії головне – чіткість, тактовність у поведінці. Але іноді цієї тактовності виконання і не вистачає. Ось Моргунов. Він не смішний, а часто неприємний. Те ж саме трапляється і з Віциним. Його манера поведінки була чудовою у «Пса Барбосі», тут багато що здається фальшивим. Не можна весь час працювати на одній і тій же фарбі… В цьому відношенні прекрасний Нікулін. У кожній сцені він оригінальний, але і завжди різний…»
Джерело: ic.pics.livejournal.com
На наступному худрада, після перегляду всієї картини Пир’єв зажадав «кінчати знімати Моргунова і Пуговкіна. Вони не цікаві і набридли…». Після чого інша інстанція – сценарно-редакційна колегія – зажадала від Гайдая вирізати ряд епізодів, зокрема, коли «негр» Здоровань ганяється за Шуриком і коли студенти здають іспити. Але Гайдай залишив все як є. Трохи пізніше йому це пригадали, коли привласнювали категорію фільму. 2 липня комісія з визначення групи віднесла «Операцію «И» до 2-ї категорії.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
8 липня 1965 року генеральний директор «Мосфільму» Ст. Сурін і художній керівник 2го творчого об’єднання В. Пир’єв пишуть листа голові Державного комітету РМ СРСР по кінематографії А. Романову, в якому заявляють, що фільм Леоніда Гайдая заслуговує найвищої оцінки. Цитата з листа: «В даному випадку, як нам здається, принцип об’єктивності та неупередженості був порушений у першу чергу тому, що за зневажливою оцінкою фільму «Операція «И» криється зневажливе ставлення до комедії взагалі і эксцентриаде в особливості. Ні численні заклики друку, ні наполегливі побажання глядачів, просять, вимагають нових і хороших кінокомедій, не можуть спростувати все ще побутує переконання, що комічне в мистецтві, комічне в кіно є жанр несерйозний і низький…». Це лист здобуло-таки дія фільму дали 1-у категорію.
Джерело: ic.pics.livejournal.com
Фільм «Операція «И» вийшов на екрани країни в середині серпня 1965 року. Глядачі зустріли її захоплено. Свідченням тому і рекордне за всю історію радянського кінематографа (на той момент) кількість глядачів, які подивилися картину, – 69 мільйонів 600 тисяч.