Як склалася доля людини, яка стріляла у Папу Римського
13 травня 1981 року на площі Святого Петра у Ватикані відбулося злочин, ужаснувшее весь світ. Терорист намагався вбити папу римського Іоанна Павла II. Замах виявилося невдалим – понтифік був поранений, а злочинця спіймали. Через два роки Папа відвідав у в’язниці людини, який мало не вбив його.
Терористом виявився турок Мехмет Алі Агджа. Поліція швидко з’ясувала, що цей злочинець давно знаходиться у розшуку у своїй країні. Кілька років тому він втік з в’язниці, де відбував довічне ув’язнення за вбивство журналіста. З яких причин він стріляв у папу, терорист пояснювати не став. У момент замаху він не вигукував будь-яких гасел і не був пов’язаний з терористичними організаціями, тому мотиви його так і залишилися таємницею. Пізніше з’ясувалося, що у злочинця був один помічник – Кричав Челік. Його метою, за планом, було відволікання уваги поліції. Другий терорист повинен був вчинити вибух, щоб Агджа зміг сховатися. На щастя, Челік не зміг завершити свою частину злочину, так як просто злякався. Скільки жертв могло б бути на переповненій площі, не дрогни у нього в останній момент рука, залишається тільки гадати.
Кожен виїзд папи стає подією. Багато людей мріють хоч раз в житті побачити понтифіка. У щільному натовпі, яка зібралася на площі в той день, навіть чотири постріли, випущені по одній цілі, поранили відразу кілька людей. Іван Павло II отримав чотири поранення з 9-миллимитрового пістолета, найважчими виявилися два – був зачеплений нижній відділ кишечника. Крім папи були поранені ще дві людини. Почалася паніка, але Агджу затримали дуже швидко. Понтифіка без свідомості відвезли в лікарню, де лікарі довго потім боролися за його життя. Іоанну Павлу II (хоч він і вважається одним з наймолодших понтифіків в історії) на той момент було вже більше 60-ти років, поранення виявилося дуже важким, і, крім того, поки тата везли в лікарню, він втратив багато крові. Мільйони людей у всьому світі стежили за новинами про його положенні.
Коли важливий пацієнт пішов на поправку, він звернувся до своєї пастви з проханням помолитися за чоловіка, який поранив його. Понтифік сказав, що сам він щиро пробачив Агджу і просить всіх віруючих вчинити так само. Через кілька місяців італійський суд засудив терориста до довічного ув’язнення. Дивно, що досі, незважаючи на те, що поліція кількох країн намагалася знайти хоч якісь зачіпки, про цей злочин стало відомо дуже небагато. Намагалися прив’язати до цієї справи різні структури – від ЦРУ до КДБ, але мотиви злочинця і те, як він підготував цю акцію, досі невідомі. Сам він дав показання, що були причетні до замаху болгарські спецслужби, і що він був просто найманим працівником, проте всі інші обвинувачені у цій справі було виправдано за відсутністю доказів.
У 1983 році, коли понтифік вже достатньо оклигав, він вразив весь світ жестом, який, напевно, залишиться в історії як приклад справжнього милосердя. Іван Павло II приїхав в тюрму, щоб поговорити з людиною, який мало не став його вбивцею. Прямо в камері він довго розмовляв з Агджею. Звичайно, при цьому тут же знаходилися ще кілька людей – служба охорони, поліцейські і журналісти, які зробили унікальні знімки, але про що тато розмовляв з укладеним, ніхто не чув. Ні тато, ні сам злочинець про це ніколи нікому не розповідали. Однак відомо, що після цієї розмови вони стали справжніми друзями. «Те, про що ми говорили, залишиться нашим секретом. Я говорив з ним як з братом, якого я пробачив і який має мою цілковиту довіру.» – цей єдиний коментар дав тато журналістам після завершення зустрічі.
Понтифік підтримував зв’язок з родиною Агджі весь час, поки той сидів у в’язниці, а у 2000 році він став просити владу про помилування. Прохання Папи задовольнили. Агджа повернувся на батьківщину, де, щоправда, ще десять років просидів у в’язниці. Звільнився він у 2010 році – до цього часу його великий друг уже помер, (незважаючи на важке поранення, тато дожив до дуже похилого віку, він помер на 85-му році життя).
Чотири роки потому журналісти отримали ще один привід згадати про цю давню історію. Колишній міжнародний терорист прийшов на могилу людини, якого йому не вдалося вбити, з величезним букетом білих троянд. Він ніколи не був відвертим з пресою і не давав пояснень того, що з ним сталося. Завдяки прощенню Папи цей чоловік отримав величезне багатство – рівно половину свого власного життя, яку він може прожити як чесна людина. Втім, після звільнення він встиг уже заплутати всіх досить суперечливими показаннями. Про його долю відомо те, що він прийняв католицтво, написав мемуари, в яких розповів свою історію замаху на папу і пізніше заявив, що збирається стати священиком.