Що робить російську мову складним для іноземців
Те, що російська мова є складною для вивчення іноземцями – загальновідомий факт. Величезна кількість винятків із правил, деякі важкі букви і слова вже нікого не дивують. Але от чого не втомлюються дивуватися любителі російської лінгвістики з інших країн, так це необозримому кількістю усталених виразів, які в жодному разі не можна сприймати буквально. Ми самі не усвідомлюємо, що вони складають значну частину нашої мови.
Бісмарк і російське «Нічого»
Один відомий історичний анекдот розповідає про те, що Отто фон Бісмарк вивчав російську мову, коли жив деякий час у Петербурзі. Навчання давалося йому непогано, але він ніяк не міг збагнути значення загадкового російського слова «нічого», яке вживалося в дуже різних ситуаціях. Одного разу йому потрібно було швидко дістатися до місця призначення. Наймаючи візника, Бісмарк запитав:
– Довезешь ти мене швидко?
– Нічого-о-о! – відповів малограмотний мужик.
Коли коні небезпечно розігналися так, що, здавалося, сани зараз опрокинутся, німець занепокоївся:
– Так ти мене не вывалишь?
– Нічого! – відповів візник.
Нарешті сани все-таки перекинулися на нерівній дорозі, і Бісмарк уже було замахнувся на мужика палицею в люті, але той нагорнув снігу, щоб отереть закривавлене обличчя свого пасажира, і все примовляв:
– Нічого… нічого-о!
Після цього, нібито, залізний канцлер замовив собі кільце з гравіюванням. Латинськими літерами на ньому було написано слово «Нічого», а коли обставини складалися не найкращим чином, Бісмарк саме це слово говорив сам собі по-російськи.
Як це вимовити?
Як не дивно, але чемпіоном за проблем з вимовою в російській мові є слово «Здрастуйте», так що труднощі підстерігають новачків буквально з перших кроків. Крім того, є окремі букви, рідко зустрічаються в інших мовах, на яких багато хто спотикається. Тут перше місце належить, звичайно, звуку «И». Крім російського його можна знайти лише в деяких тюркських та скандинавських мовах. Викладачі, зневірені пояснити його складну природу, зазвичай говорять, що «звук повинен бути такий, як ніби вас вдарили по животу.» Ще ускладнює життя буква «Е», яка може позначати декілька звуків, «Е», яка зникає з письмової мови, але спробуй – забудь її вимовити, і звук «Й», який теж відносять до складною.
Але це тільки квіточки. Справжні складності, виявляється, виникають з нашими шиплячими. На думку іноземців, російська мова ними просто переповнений, і вимовити звуки «Щ», «Ш» і «Ц» багатьом буває нелегко. Відомо, наприклад, що подібні проблеми виникали навіть у Катерини Великої, коли вона, тільки приїхавши в Росію, намагалася освоїти непереборні для німців слова: «борщ», «візник», «щі». Цікаво, що навіть дуже прості літери можуть викликати фонетичний ступор. Наприклад, японців неважко впізнати по заміні літери «Л» на інші (найчастіше чомусь на «Р»), так як цього ллється звуку немає в японській мові. Ну і, звичайно, м’який і твердий знаки стають справжніми каменями спотикання. Жоден російський людина не переплутає слова «мати» і «мат», а от з іноземцями на початку вивчення нашої мови таке трапляється.
Як це зрозуміти?
Існує цілий набір усталених фраз, які іноземці, які вивчають українську, називають «винос мозку». Не знаючи їх, зрозуміти розмовну мову звичайної людини можна перекручено. Чемпіоном тут є вираз «Та ні, напевно», яка всього лише означає легку форму заперечення, а при дослівному перекладі вводить в глухий кут. Поруч з ним стоїть дивовижне «Напевно, точно». Крім того, веселять росіян те, як гості з інших країн сприймають такі слова і фрази:
– «Давай» замість «Поки» (що потрібно давати?)
– «Тому що» – як окремий самодостатній вираз, відповідь на питання «Чому?». В інших мовах за ним має йти розгорнуте пояснення.
– «Починає закінчуватися» (все-таки мова про початок або кінець?)
Цікаві ефекти виникають і від простої перестановки слів. Так, наприклад, в розмові не варто плутати фрази «Дуже розумний» і «дуже Розумний», так як друга означає знущання, а схоже на них «найрозумніший?» – це взагалі загроза. Ще один приклад – висловлювання «Нічого не вийшло» і «Нічого вийшло!» – перша виражає досаду, а друга – захват. Це при тому, що «Чайник довго остигає» і «Чайник довго не остигає» – означають одне і те ж.
Список складних для розуміння висловів можна продовжувати нескінченно, хочеться згадати хоча б ті, які вже стали класичними:
«Холодний окріп», «Старий новий рік», «Свіжі консерви», «Руки в ноги», «Руки не доходять подивитися», «Битий годину», «Вбити на смерть» і «Піду з’їжджу».