Самі незвичні розіграші на 1 квітня
«Світ уцілів, бо сміявся», — так говорили ще Антон Чехов, Марк Твен і Михайло Зощенко і напевно багато хто до і після них. 1 квітня жартують навіть ті, кому за статусом не належить: журналісти, бізнесмени, науковці. Ми пропонуємо дізнатися про самих незвичайних жартах, які стали надбанням громадськості.
Урожай спагетті
Приголомшливий ефект справив першоквітневий випуск аналітичної міжнародної програми «Панорама» на каналі ВВС. У 1957 році репортер Річард Dimbleby, який заробив репутацію відвертими сюжетами про війну і королівської сім’ї, повідомив британцям з екрану, що внаслідок надзвичайно м’якої зими і майже повного зникнення довгоносиків в Швейцарії урожай спагеті вийшов неймовірно щедрим. У трихвилинному сюжеті телеглядачам показали, як щасливе фермерське сімейство знімає довгі пасма з «макаронних дерев» і сушить їх на сонці.
Відразу ж після ефіру на редакцію обрушився шквал дзвінків. Люди бажали знати, як виростити власне диво-дерево. Навіть генеральний директор ВВС Ян Джейкоб, який був не в курсі містифікації, зізнався пізніше, що ледве не піддався на розіграш і на всяк випадок заглянув в енциклопедію, щоб перевірити, звідки беруться спагетті.
Вдалося все завдяки тому, що спагетті в той час були для англійців швидше екзотичною стравою і продавалися вже в готовому вигляді в консервних банках. Та й авторитет журналіста зіграв не останню роль.
Зміна числа пі
Довіряй, але перевіряй! Цього принципу слід дотримуватися навіть тоді, коли джерело інформації здається достовірним на 100%.
Навесні 1998 року американський вчений Марк Бослоу раптом виступив проти скасування вивчення теорії еволюції в школах, а в новинній групі Talk.origins опублікував інформацію про те, що законодавча влада штату Алабама вирішила змінити значення числа пі з 3,14159… на 3, так як три більше відповідає «біблійного значення».
Повідомлення вмить розлетілося по новинним стрічкам. Опублікували його та в інформаційному бюлетені New Mexicans for Science and Reason Reports. Вчені і обивателі прийшли у страшне обурення. У приймальні адміністрації штату полетіли листи з вимогою скасувати рішення. Справу було 1 квітня.
Гамбургер для лівшів
Раніше лівшам доводилося важче, ніж праворуких. Наприклад, Петро I видав указ, згідно з яким лівші не могли вважатися свідками в суді, їх не допускали до причастя, не давали відвідувати церкву, а в багатьох священних книгах було написано, що ліворукість — від диявола. На щастя, в XX столітті забобонів вже не залишилося, але про зручність лівш як і раніше дбали рідко.
Можете собі уявити радість ліворуких, коли в 1998 році в газеті USA Today з’явилася реклама мережі закусочних Burger King. В оголошенні зазначалося, що компанія випустила спеціальний гамбургер для лівшів, в якому начинка розгорнута на 180°.
Вже на наступний день відвідувачі ресторанів цієї мережі швидкого харчування розділилися на тих, хто прийшов в надії спробувати новий гамбургер, і тих, хто просив стару версію — для праворуких.
Бойові лосі
Журнал «Популярна механіка» в квітневому номері традиційно публікує статтю-розіграш для своїх читачів. Але найбільш вдалим матеріалом за весь час стала стаття «Рогата кавалерія» Дмитра Мамонтова, опублікована в 2010 році. У ній журналіст розповів про бойових лосів, яких використовували під час радянсько-фінської війни 1939-1940 років. Згідно з ним, для приручення тварин під Ленінградом створили спеціальний заповідник. Зоологи використовували тонкий слух лосів, навчивши їх відрізняти фінську мову від російської, і, коли звірі чули чужинців, попереджали про це ударами копит.
Після публікації «бойові лосі» попрямували по інтернету, а на військово-історичних форумах з’явилися питання, де можна дістати посібник «Використання лосів в кавалерійських підрозділах РСЧА», обкладинку якого намалював за зразком книг того часу фотохудожник Вітас Черняускас. Більш того, багато хто стверджував, що не тільки бачили цю книгу, але і читали її!
У 2017 році з’ясувалося, що все це були квіточки. У карельському місті Лахденпохья відкрився музей, присвячений Зимової війни. На його сайті значилося, що серед самих дивовижних експонатів музею є фотографії бойових лосів, яких Радянська армія тренувала протягом чотирьох років». Пізніше співробітникам музею довелося визнати, що інформація заснована на неперевірених джерел. А професор Дмитро Фролов з Національного архіву Фінляндії підтвердив, що бойові лосі — не більш ніж міф.
Вторгнення інопланетян
Іноді розіграш може вийти з-під контролю, як сталося в Йорданії в 2010 році. Газета The Al Ghad опублікувала на першій шпальті статтю про приземлення НЛО біля міста Аль-Джафр, розташованого приблизно в 300 км від столиці країни Амман. Текст супроводжувався вражаючою ілюстрацією, на якій монструозна літаючі тарілки заливають світлом обезлюдевшую територію.
Повідомлення викликало справжню паніку серед населення. Дорослі були настільки налякані, що не відпустили дітей в школу. А мер Джафра Мохаммед Млехан повідомив про непроханих гостях органи безпеки, відправивши тих прочісувати район. Зрозуміло, ті нікого не знайшли, але голова міста пізніше зізнався, що був готовий навіть евакуювати 13-тисячне місцеве населення!
Коли правда розкрилася, мер був поза себе від люті, але все ж не став подавати на газету в суд. А головний редактор пояснив статтю гарним настроєм своїх співробітників і приніс вибачення за доставлені незручності.
Кіт у центрі Москви
У 2007 році в одному з випусків новин на російському «Першому каналі» ведучий заявив, що в Москві-річці очевидці бачили кита або когось, дуже на нього схожого. Фахівці, до яких звернувся кореспондент, морщили лоби й таку можливість не виключали. На їхню думку, ссавець цілком могло потрапити в столицю в кільватері одного з судів або втекти з дельфінарію. Зрозуміло, під час прямого ефіру кит «показувався» з води.
Повідомлення повірили не всі. Деякі городяни в коментарях до відео стверджували, що пройти шлюзи жоден кіт не зможе. Однак ще в 2015 році на форумах знаходилися ті, хто цікавився один у одного подальшою долею столичного гостя.
Програма для розпізнавання почерку лікарів
У 2014 році компанія ABBYY оголосила про те, чого всі так довго чекали. Завдяки додатковому модулю користувачі програми для розпізнавання текстів FineReader більше не повинні самостійно розшифровувати медичні рецепти. Відтепер достатньо відсканувати паперову версію документа, завантажити її на сайт, і програма все зробить сама. За словами Івана Бодягина, директора департаменту продуктів для розпізнавання текстів, це стало можливим завдяки поліпшенню розпізнавання арабської мови, де переводяться не окремі символи, а слова цілком.
Новина швидко розлетілася по інтернету. І не скрізь стояло згадка про те, що першоджерело повідомив про неї 1 квітня.
Коментарі «читачів»
Все геніальне просто. У 2014 році в цьому в черговий раз переконалася американська радіостанція National Public Radio. Вона опублікувала на своєму сайті замітку під заголовком «Чому американці перестали читати?». Ілюстрація з книжковою полицею супроводжувалася підписом: «Що стало з нашими мізками?»
Розіграш полягав у тому, що текст примітки не мав ніякого відношення до заголовка. В ньому було написано: «Вітаємо наших читачів з 1 квітня! Іноді нам здається, що люди коментують статті NPR, насправді не читаючи їх. Якщо ви читаєте цей текст, будь ласка, поставте лайк, але не коментуйте. І ви побачите, що люди скажуть про цій замітці». Співробітники редакції виявилися праві! Незабаром після публікації почали з’являтися коментарі від людей, які «читають кожен день», «прочитали 20 з гаком книг за останній місяць», «переживають за майбутнє американців» і «вважають, що це брехня».