Причина популярності ТТ у злочинців в «лихі 90-е»
Пістолет Тульський Токарєва був створений ще в 1933 році. Незважаючи на значний вік, цей вид зброї ходить по ринку і використовується донині, хоча вже давно програє сучасним пістолетів по великому числу параметрів. Втім, злочинців це ніколи не зупиняло. Так чому ж саме ТТ знайшов такий ореол похмурою кримінальної слави в «лихі 90-е»?
Тульський Токарєв став першим радянським самозарядним армійським пістолетом. Побудований він був ще в 1930 році, перший екземпляр вийшов у світ у 1933-м. Творцем зброї став конструктор Федір Васильович Токарев. У свій час ТТ призначався в першу чергу для того, щоб замінити у військах були у великій кількості і вже відверто застарілі на той момент револьвери системи «Наган». Пістолет використаний популярний тоді патрон 7.63×25 мм Маузер. Завдяки своїй простоті і надійності заробив добру славу в Червоній армії. Хоча, звісно, ТТ було чимало недоліків. Достатньо згадати про його жахливу ергономіку.
Після переозброєння Червоної армії ТТ потрапив в органи внутрішніх справ – НКВС. Вже до війни радянський криміналітет прозвав нову зброю «мусорским пістолетом». Однак, незважаючи на це пістолет відразу ж просочився і в кримінальні кола, де став користуватися величезною популярністю. Чому ж так?
Цікавий факт: багато сучасні люди не без допомоги пропаганди 1980-1990-х років схильні вкрай негативно вже на рівні підсвідомості сприймати чотири «страшні» букви – НКВС. Мало хто при цьому замислюється над тим, що НКВС – це всього лише (фактично) сучасне МВС (об’єднане з ФСБ). НК – це «Народній комісаріат», а ВД – «внутрішніх справ». Таку назву було вибрано під час становлення СРСР з ідеологічних причин. Слова «міністерство» і «міністр» сприймалися чимось буржуазним, що належить до «старого світу», тому більшовики були схильні використовувати слова «комісаріат» і «комісар» як щось «нове» і більш близьке до «народу». Хоча насправді, «комісари» не були винаходом більшовиків. Наприклад, ЧК – надзвичайний комісаріат існував ще у французів під час великої революції 1789 року.
По-перше, злочинці взагалі вкрай невибагливі в питаннях зброї і користуються всім, що можна дістати. Тим більше, що бандити за пістолетами не в магазин ходять, а як правило крадуть їх. Або купують на чорному ринку, куди зброя потрапляє переважно від все тих же злодіїв, грабіжників або корумпованих поліцейських і армійських чинів.
По-друге, незважаючи на ряд недоліків, для свого часу пістолет ТТ був сучасним, невибагливим і досить потужним, що при наявності вибору, звичайно ж змушувало віддати перевагу саме в його бік. Більш того, убивчість і простота в обслуговуванні, дозволили ТТ залишатися цілком актуальним зброєю аж до злощасних 1990-х років. А враховуючи, що для більшості кримінальних розборок цілком достатньо того, щоб «палиця стріляла», ТТ і зовсім майже ідеальний вибір.
По-третє, ТТ було випущено величезну кількість. І що найгірше – чимала частина пістолетів була втрачена в роки Другої світової війни. В першу чергу такий простий і банальної причини, як загибель його володаря в бою. У наслідку, все це зброя потрапляло на руки до населення, яке знаходило пістолети (і не тільки) протягом наступних 60 років. Непоследний внесок у насичення злочинного ринку зброї внесли «чорні археологи».
Цікавий факт: ситуацію зі збором втраченого зброї Другої світової війни досить красномовно і іронічно продемонстрував режисер Олексій Балабанов у фільмі «Брат 2», в епізоді, де герой Сергія Бодрова-молодшого Данила приходить купувати зброю до персонажа на прізвисько «Фашист» у виконанні Костянтина Владиславовича Мурзенко. На питання, звідки у підвалі стільки зброї часів Другої світової війни, «Фашист» заявляє розводячи руками: «Відлуння війни…».