Пам’ятають метелики часи, коли були гусеницями?
І якщо так, то як передають свою пам’ять? Адже в процесі метаморфоза одні органи руйнуються і з’являються зовсім інші.
Цілком можливо, що метелики, дійсно, пам’ятають стадію личинки. Навіть доказ тому є. Принаймні, самки плодової горностаєвої молі, тютюнового бражника, золотогузки та вербової волнянки воліють відкладати яйця на той вид рослин, яким харчувалися на стадії гусениці. Вони заздалегідь спрямовуються до потрібного, тобто того, яке послужить кормом для гусениць наступного покоління. І це істотно полегшує самкам життя.
Вчені висували різні гіпотези про те, як їм вдається вибирати той вид рослин, яким вони харчувалися, будучи гусеницями. В результаті більшість прийшло до висновку, що причина проста — запам’ятовування. У гусениць виробляється умовний рефлекс, що зв’язує запах певного виду рослин з їжею. Коли гусінь перетворюється на метелика, рефлекс їй передається. Хоча сам процес передачі непростий.
Стадії личинки, тобто гусениці, і дорослої комахи у метеликів (а також у жуків, мух та інших комах з повним перетворенням) розділені стадією лялечки. У цей момент більшість личинкових органів і тканин руйнується, а утворені при цьому поживні речовини використовуються для росту і розвитку органів дорослої комахи, тобто відбувається метаморфоз. Втім, центральна нервова система, що забезпечує існування умовних рефлексів, руйнується найменше і продовжує функціонувати протягом всього метаморфоза. Тому цілком може служити носієм інформації про запах корму, яка і передається від гусениці до метелика. До речі, ви знаєте, що серед метеликів зустрічаються справжні мандрівники? Деякі види долають за своє життя не одну тисячу кілометрів!
І останнє. Метелики не єдині, хто воліє харчуватися тими ж рослинами, що їхні гусениці. Аналогічною здатністю володіють деякі види жуків і мух, у тому числі плодова мушка дрозофіла.