Міфи про цироз печінки
Це потрібно знати кожному чоловікові (з тих, хто ні-ні, та й вип’є пару, трійку, з десяток чарок, келихів, чашок).
Міф №1. Реальна небезпека цирозу печінки сильно перебільшується лікарями та засобами масової інформації. Звичайна страшилка, щоб відучити від излишиств.
А тепер правда!
На жаль, у виразі «пропив печінка» немає ніякого перебільшення. Факти її загибелі від зловживання алкоголем були зафіксовані ще лікарями стародавньої Індії. А сам термін «цироз печінки» («руда печінка») з’явився в медицині на початку позаминулого століття, і тоді ж була описана клінічна картина захворювання. З тих пір мало що змінилося. Хронічна алкогольна інтоксикація — причина половини всіх випадків цирозу. Хворіє в середньому кожен третій алкоголік, зазвичай через 10-15 років після початку зловживання. Серед цих страждальців в два рази більше чоловіків, ніж жінок (можна здогадатися чому).
Суть цирозу — руйнування тканини печінки через некрозу і фіброзу гепатоцитів (тобто смерть печінкових клітин і заміна їх колагеновими волокнами). В результаті чого печінка перестає бути фабрикою по очищенню крові і стає марним скупченням сполучної тканини.
Міф №2. Цироз загрожує тим, хто п’є всяку гидоту, адже шкідливий не сам алкоголь, а отруйні сивушні масла. Пий якісну горілку — і твоя печінка тільки спасибі тобі скаже.
А тепер правда!
Це твердження на совісті виробників алкогольної продукції. Печінка губить етанол сам по собі, навіть найчистіше і найвищої якості. Він володіє неприємною здатністю активізувати фиброгенез в тканинах печінки. Іншими словами, саме під його впливом клітини починають виробляти колаген і відбувається заміна дієздатною печінкової тканини на абсолютно непотрібну сполучну. Небезпечна доза алкоголю давно і добре відома — 40-80 г етанолу (200-400 г горілки) в день — в залежності від індивідуальних особливостей організму. Відомо також, що ймовірність цирозу після 15-річного пияцтва в 8 разів вище, ніж після 5-річного.
Хоча частка правди в судженнях любителів якісної горілки все ж є: якщо до етанолу додано всяка отруйна гидоту — ризик збільшується.
Міф №3 Хто не п’є — від цирозу не помре.
А тепер правда!
На жаль…. Трезвеннику точно не загрожує лише один з головних чинників розвитку цирозу, а всього їх близько десятка. Причинами виникнення хвороби можуть бути вірусний гепатит, захворювання жовчних шляхів, дію токсинів, передозування ліків, деякі паразитарні та інфекційні захворювання (наприклад, ехінококоз, бруцельоз, токсоплазмоз).
Міф №4 (спростовуємо з оптимізмом) Цироз — це доля, і боротися з ним марно. Без печінки довго не проживеш.
А тепер правда!
Але і здаватися завчасно не можна. Тривалість та якість життя залежить від походження цирозу, ступеня деструктивних змін печінки, проведеного лікування і, зрозуміло, стадії захворювання — чим раніше поставлений діагноз, тим більш сприятливий прогноз. При алкогольному цирозі довічний відмова від алкоголю на ранніх стадіях і сучасне лікування призводять до одужання, при вірусному — призупиняють розвиток процесу і сприяють тривалій ремісії.
Не варто чекати клінічних симптомів — здуття печінки, жовтяниці і крові з носа. Це ознаки не початку, а розгорнутій стадії. Потрібно здавати кров на біохімічний аналіз і проходити УЗД печінки при будь-яких захворюваннях шлунково-кишкового тракту або підвищенні температури неясного походження.
Міф №5. Нехай помру я рано, але до кінця залишуся справжнім мужиком.
А тепер правда!
Це навряд чи. У хворих на цироз (особливо алкогольного походження) часто відбуваються зміни в гормональній сфері, утворюється надлишок естрогенів або дефіцит тестостерону. В результаті — гінекомастія (збільшення грудей до жіночих розмірів) або імпотенція і атрофія яєчок.
Будьте здорові, не пийте багато.