Історія успіху людини-ракети Іва Россі
Швейцарський пілот і винахідник Ів Россі вам напевно відомий своїми польотами на реактивному ранці-крилі власного винаходу. З дитинства Ів марив підкоренням неба і як бачите у нього все вийшло. Пропоную вам детальніше познайомитися з його супер-ранцем і дізнатися, як все починалося.
Ів Россі народився 27 серпня 1959 року в Швейцарії. У шкільні роки він нічим не виділявся серед однолітків, крім, мабуть, одного — у хлопчиська з ранніх років проявилася любов до польотів. Він мріяв хоча б на коротку мить випробувати ті почуття, які, на його думку, повинні були збурити літає в небесах птицю. Саме тому він забирався на дерева або високі паркани і чинив звідти запаморочливі стрибки, які не завжди закінчувалися вдало. Частенько результатом його перших повітроплавних дослідів ставали переламані ноги.
Однак ніщо не могло зупинити Верба в його прагненні в небо. Тому здивувався, коли в 20-річному віці він добровільно пішов служити в авіаційні війська, а звідти — прямим ходом в льотне училище. Курс навчання в училищі становив два роки, і, отримавши професію льотчика-винищувача, молодий чоловік вступив на службу в ескадрон повітряної розвідки. Ось вже де Ів, що називається, відвів душу! В училищі він літав лише на навчальних літаках, а тепер ніхто не міг заборонити йому злітати в небо на справжніх винищувачах — «Тигр F5E», «Hunter», «Міраж III-S». На надзвуковому «Міражі», між іншим, Ів налітав більше 1000 годин.
Через чотири роки Россі став інструктором льотної школи, а потім помічником пілота на DC-9 і, нарешті, — пілотом авіалайнера «Боїнг-747».
Відчував Россі себе щасливим? Адже він нарешті-то літав, як птах! Але в тому-то і справа, що «майже». У своїх мріях Ів ширяв, відчуваючи за спиною справжні крила, а не сидів в ізольованою зі всіх сторін від повітряної стихії кабіні літака. Невже ж цим мріям не здійснитися?
І одного разу Верба сяйнула думка: а що якщо спробувати створити спеціальні крила на реактивній тязі, які дозволять літати самостійно!
І ось в 2002 році Россі прийшов зі своїм проектом «Джет-Кет» — німецьку компанію з виробництва реактивних двигунів, в тому числі і для мініатюрних літаків. Суть проекту полягала в тому, щоб створити пластикові крила, які будуть кріпитися до спини «літуна», і забезпечити їх невеликим двигуном.
Спочатку ідея здалася керівникам компанії божевільною, і Россі пішов ні з чим. Але незабаром він отримав лист від дирекції «Джет-Кет», в якому повідомлялося, що фірма зацікавилась його пропозицією і готова розглянути його проект.
І почалася довга робота по створенню двигуна, який передбачалося кріпити до пластикових крил, надітим на спину людини. Група розробників їздила по різних країнах, щоб випробувати створені зразки в різних умовах.
У той же час конструктори намагалися вдосконалити крила, які здавалися Вербу і так достатньо хорошими. Тепер вони могли складатися, а їх розмах сягав трьох метрів. Такими крилами було зручно маніпулювати і завдяки їм змінювати висоту польоту, а також виконувати фігури вищого пілотажу.
Спочатку крила багаторазово випробували на манекенах, і лише через два роки, 24 червня 2004 року, Ів Россі ступив на борт літака «Пілат Р-3», який і підняв його в небо з невеликого аеродрому біля містечка Івердон в Швейцарії.
Перша і друга спроби виявилися невдалими, і Россі приземлявся на парашуті. Попереду була третя спроба. «Пилат» піднявся на висоту 4000 метрів і став нарізати кола над аеродромом. Ів стримував радісне нетерпіння. І ось нарешті пролунала команда: «Пішов!» Настав, як кажуть, момент істини. Ів зробив крок у прірву.
Перш ніж розкрити складні крила, Россі кілька секунд летів у повітрі. Нарешті, слухняні волі людини-птаха крила беззвучно відчинилися. Включилися реактивні двигуни. До того, як натиснути на акселератор, слід було почекати півхвилини. За цей час двигуни повинні були стабілізуватися. І ці 30 секунд Ів насолоджувався польотом, підтримуваний потужними крилами! Нарешті він відчував себе справжньою птахом, абсолютно не думаючи про те, що і третя спроба може виявитися невдалою.
Нарешті турбореактивні двигуни заревіли, і Росії негайно почав набирати висоту, потім кинувся в круте піке і знову — вгору, в бездонну синь!
Політ, в основному, проходив на висоті півтори тисячі метрів. І нехай він летів всього чотири хвилини, подолавши за цей час 25 кілометрів, це було здорово!
– Я летів би й довше, — сказав потім Россі журналістам, — адже у мене ще було повно пального, але, на жаль, потрапив в зону високої турбулентності. Довелося вирубати обидва двигуна.
Ів склав крила і розкрив парашут…
Вже потім він перелетів Ла-Манш, пролетів над Великим Каньйоном і вулканом Фудзіяма. Нещодавно Джетман знайшов постійне пристановище в місті хмарочосів Дубаї.
«Моя справа — просто літати, я тут зовсім не головний», — розповів кореспондентові РІА Новини Ів Россі, всесвітньо відомий швейцарський льотчик-винахідник, на 112-му поверсі найвищої в світі будівлі — Бурдж-Халіфа — перед його першій прес-конференції в Дубаї.
Ім’я льотчика-винахідника без сумніву увійде в історію Дубая, де люблять першовідкривачів. Його ім’я Джетман — майже як у супергероя, а його зброя — тяга до польотів.
«Якщо у вас є ідея, нехай навіть вона і здається божевільною, спробуйте втілити її», — говорить Джетман у відеоролику, облетевшем всю всесвітню мережу.
За плечима 55-річного Джетмана довгі роки льотного училища, потім робота у цивільної авіації та повітряної розвідки, після чого він поринув у здійснення своєї давньої мрії — перетворення людини в літальний апарат за допомогою крила з вуглеводневого волокна з чотирма реактивними двигунами. Вага крила — 55 кілограмів, розмах — два метри. Це змушує замислитися над тим, скільки фізичних сил і підготовки потрібно, щоб стати Джетманом.
Крило кріпиться до тіла намертво, і під вагою 55 кілограмів Джетман, сідаючи у вертоліт, схожий на розлюченого супергероя, змушеної йти на штрафне коло. Але це враження розсіюється, коли він вистрибує з борту вертольота, літака або з повітряної кулі, розтинає небо в різних напрямках з середньою швидкістю 200 кілометрів на годину (розганяючись максимум до 300 кілометрів на годину) і плавно приземляється з допомогою парашута.
Крім того, крила, винайдені Россі, перші у своєму роді, їх особливістю є повна відсутність механізації, тобто керувати ним, зміщуючи центри мас, іншими словами, рухаючи в повітрі руками, ногами і головою. З повною заправкою пальним (30 літрів гасу) Джетман може парити і виконувати при цьому неможливі фігури пілотажу близько 10 хвилин.
Літальний апарат з жорсткими складними крилами власного винаходу і реактивними двигунами, призначеними для авіамоделювання, Россі вперше випробував у 2004 році. Вже через кілька років він перелетів через Ла-Манш, над Великим Каньйоном, а також над швейцарськими Альпами у строю з двома винищувачами ВПС Швейцарії. Тяга розширити можливості людини і дати йому шанс по-справжньому літати вилилася в працю довжиною 10 років, за які Россі один за іншим розробив і перепробував 15 прототипів крила.
Останній відомий політ був здійснений в Японії в листопаді 2013 року. Він дев’ять разів облетів навколо японського вулкана Фудзіяма. Після цього Джетман пішов у тінь, хоча раніше літав і працював над крилом нового покоління. І от на прес-конференції в Дубаї журналісти спостерігають черговий захоплюючий політ Джетмана на тлі пустелі, штучного острова Пальма і Бурдж-Халіфа.
Звичайний день у Дубаї починається для Россі в ранні години, до настання спеки. Після перевірки обладнання він сідає на вертоліт і вистрибує з нього на висоті 1800 метрів. За 10 хвилин польоту «Джетман» практикує різні маневри, наприклад, мертві петлі, намагається поліпшити свої акробатичні навички. Але головна мета — удосконалити сам літальний апарат, зробити його ще більш маневреним.
«Головна ідея не в тому, щоб долати відстані. Літак для цієї мети набагато більш зручний засіб. Ідея в тому, щоб літати як птах, щоб використовувати третій вимір. Людина за природою знає лише два виміри: вперед-назад і вліво-вправо. Але тут у нас з’являється щось на спині, що дозволяє рухатися також вгору і вниз. Тобто людські можливості розширюються, забезпечуючи йому свободу», — пояснює винахідник.
Хмарочос Бурдж-Халіфа, де проходить зустріч з льотчиком-випробувачем, буквально днями став ще однією віхою в історії польотів Джетмана.
«Інфраструктура Дубая — чудова, все, що здавалося неможливим раніше, тепер існує тут, і в цьому ми з містом схожі. Я відчуваю тут дуже правильний дух, і майбутнє Джетмана виразно в цьому місті», — говорить Россі.
Однак причина переїзду в ОАЕ криється не тільки в цьому. Ще задовго до зустрічі з публікою в Дубаї в інтернет потрапили фото, на яких Джетман вперше літає не один, а в тандемі з ще одним «людиною-птахом». Сам Россі називає його «Джетман-Джуніор», продовжувачем своєї справи. «Коли він вперше полетів кілька років тому, я навіть засмутився, адже він був такий хороший», — зізнається Россі.
Хто ховався за вже став впізнаваним помаранчевим костюмом, було невідомо, і тільки в Дубаї Россі представив нового Джетмана громадськості. Це 30-річний Вінс Реффе, чемпіон з скайдавингу, який вже привернув увагу громадськості, коли в 2014 році стрибнув з тарзанкою з верхівки Бурдж-Халіфа в тандемі з напарником, а ще раніше — стрибнувши з французької піку Монблан.
Джетман-джуніор у розмові з кореспондентом РІА Новини зізнається, що з моменту першої примірки крил у 2009 році і до початку впевнених регулярних польотів пройшло 5 років наполегливих тренувань. Зараз він називає крило продовженням свого тіла, з допомогою якого він знаходить почуття справжнього польоту.
«Якщо ви боїтеся літати на літаку, то я пораджу зробити що-то дуже складне, наприклад, політати в кабіні літака, у багатьох країнах є подібні курси. Лякає тільки невідоме. Коли ти знаєш, що насправді відбувається, то перестаєш боятися», — радить Россі.
У його найближчих планах — тренуватися і вдосконалювати техніку, в тому числі завдяки своєму молодому помічникові, в перспективі — працювати над можливістю злітати з крилами прямо з землі, а не за допомогою вертольота або літака, і зробити політ довше 10 хвилин. Вінс Реффе, розповідаючи про ці плани, каже, що тоді «Джетман» стане схожим на «Залізної Людини» — персонажа коміксів, який одягнений в металеву броню і при цьому літає за допомогою реактивного двигуна.
«Я перестану мріяти тільки тоді, коли відчую себе повітрі, як птах, тобто коли для польоту мені не знадобиться ні літаків, ні парашут. Це досить зухвала ідея, але, з іншого боку, 20 років тому ніхто не думав, що можна літати з реактивним двигуном. Колись люди з божевільними ідеями винайшли для нас машини, комп’ютери, літаки. Так, моя ідея складна в реалізації, але я вважаю, треба принаймні намагатися, вивчати, досліджувати, ділитися своїми знаннями та вміннями з іншими, літати вище і швидше», — говорить Россі.
Він постійно підкреслює, що виконана робота є командною, при фотографуванні обов’язково кличе весь персонал — льотчиків, менеджерів і режисерську групу — сам стає в задньому ряду.
Джетман також зазначив, що може здійснити політ і в Росії. «Ми плануємо поїхати по всьому світу і реалізувати там демонстраційні польоти. Ще рано говорити про те, що ми збираємося прямо зараз їхати в Росію, але така думка у нас точно є», — запевнив він.
