Як міряли температуру тіла до винаходу термометра?
Як міряли температуру тіла до винаходу термометра?
Температура тіла – один з найважливіших показників, який свідчить про стан організму. У сучасній медицині вимірювання температури є елементарним дією. Та й кожна людина здатна зробити це в домашніх умовах, завдяки наявності найпростіших термометрів. Але до певного моменту термометрів не існувало. Як же в такому випадку визначали температуру тіла в минулому?
Історія винаходу термометра
Єдиного винахідника даного приладу встановити складно. Справа в тому, що в один і той же час кілька вчених намагалися створити пристосування, яке дозволить дізнаватися температуру тіла людини, повітря, води і ґрунту. Це заслуга таких відомих людей, як Галілео Галілей, Санторіо, Роберт Fludd, лорд Бекон, Саломон де Косс та інших.
Саме перша згадка про створення приладу пов’язано з Галілеєм. Він не описував термометр у своїх працях, однак учні фізика підтвердили, що ще в 1597 році він створив прототип сучасного термометра – термоскоп. Принцип його роботи був практично таким же, але замість ртуті використовувалися вода і повітря.
Термоскоп Галілео Галілея, представлений в його музеї (Італія, Флоренція)
Скляну трубку з кулькою зверху поміщали в посудину з водою. При нагріванні рідина піднімалася вгору по трубці за рахунок розширення повітря. При охолодженні вода опускалася вниз.
У ртутних термометрах, наприклад, нагрівання сприяло розширенню ртуті. У винаходу Галілея не було шкали, тому про температуру можна було судити лише суб’єктивно. Крім того, він не ставив перед собою завдання винайти саме медичний термометр.
Термометр з відмітками, який можна було використовувати в медичних цілях, розробив в 1626 році Санторіо – італійський лікар, що займається анатомією та фізіологією. Однак його прилад був надзвичайно габаритним – настільки великим, що його можна було встановлювати тільки на вулиці.
Спроби інших вчених закінчувалися приблизно таким же успіхом. Їх винаходу об’єднувало одне – свідчення були ненадійними. Вони містили повітря, і температура залежала від атмосферного тиску.
Здавалося б, проблему можна вирішити водою, але при низькій температурі вона замерзала і прилад лопався. Тоді винахідники здогадалися використовувати спирт. Звичайно, це був ще не остаточний варіант, але цілком придатний для використання прилад. Залишалося лише визначитися зі шкалою.
Найбільш оптимальним виявилося рішення Фаренгейта, в честь якого потім і назвали температурну шкалу. Також саме Фаренгейт вибрав використовувати ртуть. У шкалі було три базових позначки: 0, 32 і 212 градусів, які відповідали температур певних сумішей, а також кипіння води.
Цікавий факт: за термометр сучасного типу з звичної шкалою весь світ може подякувати Андерса Цельсія – шведського астронома. У 1842 р. він запропонував свою шкалу. У ній є дві точки – температура кипіння (100 градусів) і замерзання (0 градусів) води.
Старовинний спиртовий термометр
Вимірювання температури без термометра
Варто відзначити, що медицина минулого приділяла мінімум уваги діагностиці. Лікарі не прагнули проводити обстеження, брати і вивчати аналізи, вимірювати температуру у пацієнтів. Термометрія вважалася марним заняттям. Незважаючи на те, що перші прототипи термометрів з’явилися ще в 16-му столітті, протягом багатьох років ніхто не використовував їх у медичних цілях.
Лікарі цієї епохи керувалися лише мінімальним оглядом. Вони вимірювали пульс, досліджували загальний стан пацієнтів, цікавилися їхнім самопочуттям та історією хвороби – знову-таки зі слів хворих. Якщо і намагався виміряти температуру, то лише приклавши руку до чола пацієнта. На підставі отриманих даних ставили діагнози і призначали лікування.
Незважаючи на виникнення термометра, його ще не скоро почали застосовувати в медицині. Наприклад, існують дані про те, що навіть в кінці 19-го століття деякі лікарі ставилися до термометрії негативно. Хтось вважав використання приладів надто складним, а хтось був упевнений у тому, що справжньому лікареві не потрібні точні числові дані.
Перші термометри з’явилися в 16 столітті. Вони мали масу недоліків, але послужили прототипом для сучасних пристроїв. Єдиного винахідника термометра немає, але поява приладу пов’язують зі знаменитими вченими: Галілео Галілеєм, Санторіо, Робертом Фладдом, лордом Беконом, Саломоном де Коссом та іншими. Всі вони внесли певний внесок у створення термометра. Однак у медицині його використовувати не поспішали аж до 20 століття. Термометрія вважалася складним і непотрібним процесом. При необхідності температуру тіла вимірювали на дотик – приклавши руку до чола пацієнта.