Ера людських зоопарків
Здавна санкціонованої работоргівлею займалися люди різних національностей і віросповідань. Більшість рабів були неграми, насильно вивезених з Африки, праця яких широко використовувався населенням в господарстві і ні в кого не викликав шоку або презирства з боку громадськості. Свого апогею рабовласницький лад досяг в Америці в 19 столітті: за станом на 1860 рік з 19 – мільйонного населення 15 американських штатів 4 мільйона були рабами. Історики стверджують, що національне багатство країни було досягнуто саме завдяки використання рабської сили.
Приблизно в цей же час європейцям і північноамериканцям в голову приходить абсолютно «чудова» ідея – створити людський зоопарк, пізніше відомий також під назвою «этнологическая експозиція», «виставка людей» і «негритянська село», метою якого було продемонструвати вихідців з Азії та Африки в природному вигляді. Власники зоопарків охоче розміщували у вольєрах людей — зазвичай у вигляді цілих сіл, нерідко окремих негрів поміщали в павільйон з мавпами, представляючи їх як перехідна ланка від тварин до цивілізованого білій людині. Як це було – у матеріалі Bigpicture.ru
1. Попередниками справжніх людських зоопарків були численні спроби європейців привезти з собою аборигенів. Колумбу, наприклад, вдавалося привезти в Іспанію індіанців напоказ. Пізніше такі покази набирали популярність – так, в цирку Ф. Т. Барнума проводились покази літній «чорної» рабині Джойс Хет, яка нібито була нянею Вашингтона. А після її смерті Барнум почав демонструвати сіамських близнюків Ченга і Енга Банкеров, весілля ліліпутів Чарльза Страттона і Лавінії Ворен, майстерну підробку «русалки з островів Фіджі» та інших героїв.
2. Починаючи з 70-х років 19 століття людські зоопарки, стають символом другої хвилі імперіалізму, що борються за колонії в світі. Поступово подібні зоопарки з’явилися Антверпені, Лондоні, Барселоні, Мілані, Варшаві, Гамбурзі і, звичайно ж, в Північній Америці. За оцінками істориків, кожну з них завітали до 300 тисяч (!) осіб.
3. Головною визначною пам’яткою паризької Всесвітньої виставки 1889 року стала “село негрів”. Виставку відвідало 28 мільйонів.
4. Особливою популярністю «негритянські села» користувалися в Німеччині, де були популярні ідеї соціального дарвінізму. Мешканців сіл нерідко порівнювали з мавпами, щоб підкреслити їхню нікчемність. Одного разу негритянську село в Німеччині відвідав сам Бісмарк і імператор Вільгельм II.
5. Те, що здається зараз аморальним кошмаром, раніше вважалося чимось буденним. Виправданням для європейців може послужити лише те, що багато «білих» дійсно не розуміли, ніж негр відрізняється від мавпи. Відомий випадок, коли Бісмарк прийшов подивитися в Берлінський зоопарк і попросив показати, де насправді в клітці людина – тоді «вихованці» зоопарків поміщалися в одну клітку з горилами.
6. Збереглися записки про зміст пигмея по імені Ота Бенга, який був виставлений в якості типового дикуна під час Всесвітньої виставки 1904 року в Сент-Луїсі. Саме тоді вчені прийшли до висновку, що за інтелектом пігмеїв можна порівняти з розумово відсталими людьми, які витрачають на тест величезну кількість часу і допускають безліч дурних помилок», багато дарвіністи віднесли рівень розвитку пігмеїв «безпосередньо до періоду палеоліту», а вчений Гетті знайшов у них «жорстокість примітивного людини».
7. А ці п’ятеро індіанців племені Kawesqar, які були викрадені у 1881 році з Чилі і переправлені в Європу для показу в людському зоопарку. Незабаром вони вмерли.
8. Справедливості заради, якщо в цьому випадку можна так сказати, дослідженню в зоопарках піддавалися представники й інших народів: ескімоси, полінезійці та канадські ескімоси, індіанці Сурінаму, індіанці Патагонії, а у Східній Пруссії в неволі перебували навіть прибалти, які повинні були зображати «давніх прусів» і виконувати їх ритуали перед глядачами.
9. Відомий випадок, коли в одному з європейських зоопарків ескімоси прийняли християнство, тим самим намагаючись заробити грошей і сплатити борг місіонерам. Але доля розпорядилася інакше: незабаром всі вони померли від віспи. Після їх смерті у вольєрах знайшли щоденник, де ескімос описував всі приниження через які їм довелося пройти.
10. Сомалійські раби, Санкт-Петербург.
11. Навіть у вже, здавалося б, цивілізованому американському суспільстві в 1939 періодично проводилися виставки живих людей. Однією з таких стала нью-йоркська виставка, де були представлені індіанці-семіноли.
12. До середини 20 століття людські зоопарки стали зникати то через поширення рівноправності націй, то із-за того, що настала Велика Депресія, і у простих людей просто не стало грошей на відвідування таких заходів, то через їх скасування владою. Здавалося б, на цьому історія людських зоопарків може бути закінчена, але вже цивілізованої сильно післявоєнній Європі була представлена конголезька село.
13. Це дівчинка в людському зоопарку, якій відвідувачка зоопарку дає банан, як мавпочці який. І це в Європі 58 року!
14. Пройшло зовсім небагато років і такі діти навчаються з «білими» дітьми в школі, сидять з ними за однією партою, стають відомими професіоналами, і ніхто не замислюється про те, що у них є щось спільне з мавпами. Якби цій жінці хтось сказав, що, можливо, саме її правнучка стане дружити з темношкірою дівчиною, вона б повірила? І чи можемо ми хоча б уявити зараз, що людські зоопарки могли б стати реальністю в 21 столітті?