Дослідження: мозок собак і людей синхронізується при контакті

Китайські дослідники нещодавно виявили феномен, який перевертає наше розуміння взаємодії між собаками та людьми: їхні мозки можуть синхронізуватися під час спілкування. Це перше наукове підтвердження нейронної взаємодії між різними видами, що підкреслює складність і глибину відносин між людьми та їхніми чотирилапими супутниками.

У рамках експерименту вчені досліджували, як мозкова активність біглів і людей змінюється в залежності від їхньої взаємодії. Використовуючи неінвазивну електроенцефалографію (ЕЕГ), вони змогли зафіксувати нейронні сигнали без шкоди для учасників. Під час дослідження пари “людина-собака” перебували в різних умовах: окремо, разом без зорового контакту та в безпосередньому спілкуванні.

Найбільш вражаючі результати були отримані, коли собаки та люди дивилися один одному в очі. У ці моменти їхні мозкові хвилі синхронізувалися, особливо в областях, відповідальних за увагу. Це схоже на нейронну взаємодію, яку спостерігають між людьми під час соціальної комунікації. Цікаво, що протягом п’яти днів експерименту ступінь синхронізації мозкових сигналів збільшувався, що свідчить про зростання близькості між учасниками.

Собаки давно відомі своєю здатністю встановлювати глибокі емоційні зв’язки з людьми. Ці дослідження підтверджують, що такі зв’язки мають нейронну основу. Наприклад, подібні дослідження на людях показали, що знайомство призводить до більшої узгодженості мозкових патернів. Це може означати, що глибина відносин між людиною та собакою підсилює їхній нейронний зв’язок.

Дослідники також вивчили вплив генетичних мутацій на нейронну взаємодію. Вони включили до експерименту собак з мутацією в гені Shank3, який впливає на зв’язок між нейронами. Ці собаки показали меншу синхронізацію мозкових сигналів порівняно з тими, у кого мутації не було. Це може вказувати на те, що генетичні фактори можуть ускладнювати взаємодію з людьми.

Неочікувано, але введення собакам з мутацією Shank3 одноразової дози ЛСД покращило їхню увагу та нейронний зв’язок з людьми. Хоча це відкриття викликає етичні питання, воно підкреслює важливість нейрохімічних процесів у формуванні соціальних зв’язків.

Очевидно, що нам ще багато чого потрібно дізнатися про нейронні зв’язки між собаками та людьми. Ця взаємодія може бути набагато складнішою, ніж ми раніше уявляли.