Чому кажуть «гроші не пахнуть»?
Чому кажуть «гроші не пахнуть»?
Крилатий вислів «гроші не пахнуть» належить римському імператору Веспасиану, який правив з 69 по 79 рр. нашої ери. Століття рік за роком «відшліфували» цю фразу, надавши їй те значення, яке вона несе в собі зараз.
Історія появи виразу
Разом з владою Тит Флавій Веспасіан отримав країну, розорену довгої громадянської війною. Новому імператору необхідно було відновити фінансове становище Риму, і як можна швидше. Він був упевнений, що благородна мета виправдовує будь-які засоби, і тому першим ділом збільшив існуючі в країні податки і ввів нові.
Римський імператор Веспасіан
Один з таких податків – плата за користування громадським туалетом. Зважаючи на те, що подібні будівлі будувалися з мармуру, виглядали дуже багато і презентабельно, побувати тут міг не кожен. Втім, основний тягар податку не лягало на відвідувачів, а на пральні-красильни, які брали участь у роботі рідкі продукти життєдіяльності людини. Вона вважалася не ганебним продуктом, а дуже корисним сировиною. Суті справа це, однак, не міняє.
Одного разу спадкоємець імператора Тита, роздратований невтішними розмовами про батька, прийшов до сильного і дорікнув того в негідній податок. Веспасіан попросив сина понюхати гроші і поцікавився, чи пахнуть вони. Отримавши негативну відповідь, імператор вимовив: «Гроші не пахнуть».
Незважаючи на народне невдоволення, податок виконав свою мету і поповнив державну скарбницю.
Цікавий факт: слід брати до уваги, що в Стародавньому Римі «латрины» (туалети) призначалися не лише для природних потреб організму. Які б то не було ширми і перегородки тут відсутні, і весь процес відбувався прямо на очах усіх присутніх. Правда, це мало кого хвилювало. Саме у громадській вбиральні можна було завести корисні знайомства, обговорити нагальні проблеми, отримати довгоочікуване запрошення на обід в заможний дім. З цієї причини люди часто заходили сюди зовсім не для того, щоб просто справити нужду.
Туалет в Стародавньому Римі
Що означає крилата фраза?
У сучасному розумінні крилатий вислів «гроші не пахнуть» використовується тільки в переносному значенні. Якщо гроші приносять дохід, неважливо, яким конкретно способом вони зароблені. Зазвичай фраза має несхвальний підтекст. Отримані сумнівним шляхом кошти народ називає брудними. Однак цей вираз до вподоби тим, хто не гребує нічим для особистої наживи.
Це міжнародне вираз
На латинській мові ця фраза звучить як «Pecunia non olet». Хоча латинська мова не є мовою спілкування, це справжнє джерело давньоримської мудрості. Тому не дивно, що знаменита фраза Веспасіана відома не тільки російськомовному населенню. Європейці теж використовують цю фразу.
Цікавий факт: знаменитий податок Тита Флавія Веспасіана – не єдиний в історії з безглуздих і абсурдних платежів. Візантійський податок на повітря схожий сюжетом казки про Чіполіно, герої якої опинилися в такій же ситуації. Або, припустимо, податок на вікна в Голландії, що змушував людей закладати всі віконні отвори в будинку цеглою. Можна згадати й венеціанський податок на тінь, від якого страждали власники вуличних кафе.
Вислів римського імператора Веспасіана «гроші не пахнуть» пов’язане з його прагненням заробити на відвідування людьми громадських туалетів. Фраза використовується зараз для позначення непорядну способу легкої наживи і носить несхвальний сенс. Аналоги вирази зустрічаються у всіх європейських мовах, мають латинське походження.