Чому радянські солдати їздили на танки і БТР сидячи на броні
Солдати завжди були мастаки на вигадки і кмітливість, які допомагали не тільки легше перенести всі тяготи бойових дій, але і навіть врятувати життя, свою і бойових товаришів. І хоча деколи рішення такого роду зовні видаються досить дивними, вони дійсно ефективні. Саме з цієї причини радянські солдати їздять сидячи на бронемашинах зверху – не заради хвастощів, а в силу життєвої необхідності.
Зверху на БТР солдати їздять не просто так. /Фото: topast.ru
Вперше радянські солдати їздили «на броні» ще на початку 1940-х років. На фотографіях періоду Великої вітчизняної зображені знамениті танки Т-34, на яких густо сидять краснорамейцы. Тоді БТР ще не було, а коли потрібно було наступати в умовах бездоріжжя, саме танки найлегше вдавалося перекидати піхоту на передову. Звичайно, це було дуже ризиковано, адже боєць, який сидів на броні, міг бути збитий ворожою кулею, однак інших варіантів тоді не було.
Червоноармійці на Т-34 під час Великої вітчизняної війни. /Фото: pinterest.com
Вже після закінчення війни Радянський ВПК почав розробку і виробництво перших бронемашин, які надійшли на озброєння до початку наступного десятиліття. Ось тільки перші польові випробування виявили деякі недоліки в їх конструкції.
Правда, від продовження експлуатації Бтрів командування не відмовилося. Тому всі проблеми як не можна яскраво проявилися під час війни в Афганістані. Так, стало ясно, що висока пожежонебезпека двигуна і недостатня товщина броні ставала причиною жертв серед радянських солдатів, особливо при попаданні в бронемашину фугасу. Саме тому бійці воліли їздити на броні – так була ймовірність злетіти в кювет, а не згоріти всередині машини.
Висновок радянських військ з Афганістану, 1989 рік. /Фото: svoboda.org
Ця ж тенденція продовжилася вже в російській армії під час бойових дій у Чечні. Тоді ж особливо проявилася ще одна причина, чому солдати їздили на бронемашинах. Справа в тому, що війна на непідконтрольної території ускладнювала постачання боєприпасів, в яких постійно потребували бійці, тому доводилося возити з собою. Саме тому особовий склад і їздив сидячи на БТР – велика частина простору всередині машини була просто зайнята зброєю і патронами до нього.
