Чому в СРСР масово будували саме дев’ятиповерхівки
Не секрет, що за часів Радянського Союзу будували досить багато житлових будинків, не тільки на дев’ять поверхів. У містах колишнього СРСР є багато п’ятиповерхових панельних будівель, спроектованих відповідно до ідеї Микити Хрущова. Перший секретар ЦК КПРС усвідомлював економічну і практичну вигоду в такому підході до будівництва. Однотипні конструкції не вимагали величезних фінансових витрат (це були мінімальні капіталовкладення). Крім того, ці будинки були популярні.
У місто постійно переїжджав все більше жителів із сільської місцевості. Поступово людей з сіл стало більше, ніж корінних мешканців. Так як грошей у людей було не так вже й багато, вони не могли собі дозволити придбання дорогих квадратних метрів. Єдиним підходящим варіантом стали дешеві стандартні квартири.
Особливо популярними залишалися жилі дев’ятиповерхові будівлі. У багатьох виникає логічне запитання щодо кількості поверхів: чому, наприклад, не 10 або 8, а саме дев’ять? Відповісти на нього досить просто.
Безпека та надійність
В СРСР архітектори на всіх етапах проектування житлових комплексів суворо дотримувались вимог і стандартів, прийнятих у світі. Суть полягала в наявності в споруді, висота якого більше 28 метрів, незадымляемой сходів. Це було необхідно для забезпечення безпеки мешканців у випадку пожежі. Так у них була можливість швидко залишити будівлю. Розташовуватися сходи повинна окремо від майданчиків кожного поверху в підвітряного частини. Обов’язковим елементом було аварійне додаткове освітлення.
В ті часи пожежні машини були оснащені сходами двадцять вісім метрів у довжину. Цей факт був непрямою причиною того, що споруди в основному були девятиэтажными. Також однією з вимог було наявність систем вентиляції та видалення диму. При проектуванні і будівництві у зв’язку з цим нерідко виникав ряд труднощів.
Економічна сторона питання
Представники влади намагалися використовувати бюджет держави максимально економно. Масове зведення житлових будинків передбачала суттєві фінансові витрати. Щоб вирішити питання, керівництво країни намагалося відшукати альтернативне рішення.
Перед початком будівництва п’ятиповерхівок вітчизняні архітектори ретельно вивчили позитивний досвід фахівців інших країн. У той період за кордоном особливою популярністю користувалися будинки панельного типу, що зводяться в рекордно короткі терміни.
Це цікаво! Радянські інженери підрахували, що будівництво будівлі на дев’ять поверхів обходилося дешевше, ніж на п’ять. Але будувати більш високі будинки було недоцільно. Потрібно було витрачати гроші на систему димовідведення та ліфт вантажного типу. Вигідними були пятнадцатиэтажные будівлі. На жаль, ці висотки будувати виходило не завжди, все залежало від грунту і його особливостей.
Ще один момент – ціна житла у висотці. Звичайних громадян вона б не влаштувала. В зв’язку з рівнем життя більшість людей шукали недорогі пропозиції. Саме дев’ятиповерхові будинки змогли повністю задовольнити потреби громадян СРСР.
З часом стали виробляти пожежні машини вдосконаленого типу, модифіковані. Сходи в них вже мала довжину 40 метрів. Необхідність будівництва саме дев’ятиповерхівок відпала. Поступово на вулицях міст стали з’являтися більш високі конструкції.