Правила життя Боба Марлі
Музикант і композитор, Найн-Майлс, Ямайка. Помер 11 травня 1981 року у віці 36 років
Коли люди кажуть «реггі», вони очікують певного звучання. Що до мене — я не даю музиці назв. Я просто її граю.
Ця музика, друже, не належить до якогось періоду і часу. Вона повинна бути справжньою.
Мені не важливо що люди роблять з музичними стилями. Кожен раз, коли я граю, я надихаюся заново. Нехай намагаються заробити на реггі скільки завгодно — якщо що, ми почнемо грати іншу музику, і якщо нас хтось наздожене, ми знову підемо вперед. Ми завжди так робили — спочатку ска, потім рокстеди, потім реггі.
Не переймайся, все буде добре.
Люби життя, якій живеш, живи життям, яку любиш.
Живи для себе — і проживеш життя даремно. Живи для інших — і воскреснеш.
Я народився у Вавилоні. Мій батько був англійським офіцером, він воював. Моя мати, чорна дівчина з самого центру Ямайки, з села, і цей англієць, який приїхав з самого Лондона щоб вбивати людей — привіз Вавилон з собою.
Вавилон всюди. Є правда і є неправда. «Вавилон» — так ми називаємо неправду. Я міг народитися в Англії, в Америці, та не важливо де — свій Вавилон є скрізь.
Мій батько білий, моя мати чорна. Я, як там це називається, полукровка. Так що я ні на чиїй стороні. Я не за чорних, я не за білих, я за Бога, який мене створив і дав мені талант. Забобони це ланцюг, яка тебе сковує. Поки у тебе є забобони, ти не можеш рухатися вперед.
Що толку якщо весь світ стане твоїм, але ти втратиш свою душу? Мудрість дорожче золота і срібла.
Краще померти, борючись за свободу, ніж жити в полоні до кінця своїх днів.
Я не вірю в смерть — у смерть духу, ні смерть тіла.
Не ускладнюй. Біжи від ненависті, гріха і заздрості. Не дозволяй поховати свою мрію, втілюй її в реальність. Прокинься і живи!
Одні люди потрапляють під дощ. Інші під дощем просто мокнуть.
У мене немає освіти, але у мене є натхнення. Будь у мене освіту, я б був повним дурнем.
Якщо вона тебе захоплює, то легко з нею не буде. Якщо з нею буде легко, вона не буде тебе дивувати. Якщо вона того варта, ти не здасися. Якщо ти здався, значить, її не стоїш ти… Правда в тому, що всі люди будуть робити тобі боляче; треба просто знайти тих, заради кого варто терпіти біль.
Трава — ліки для нації, алкоголь — її погибель.
Не суди. Хіба що тільки себе самого.
Навіть найкращі з нас іноді плачуть. Немає таких людей, які йшли б по життю легко. Таким як я, життя дається з боєм.
Найкраща музика народжується у серці. Коли я вперше почув барабани раста, мені здалося, що зі мною зараз станеться щось жахливе. Я не розумів, що зі мною відбувається. Але в той же час це було щось настільки близьке… Потім я зрозумів цю музику, і все встало на свої місця.
Під асфальтом не розгледіти вірних доріг.
Дурень навіть у воді буде вмирати від спраги.
У світі надто багато зла. Я не можу дозволити собі витратити ні дня даремно.
У мене є всього одна амбіція. Всього одна мета, якої я хочу добитися. Я хочу побачити, як людство живе однією сім’єю — чорні, білі, китайці, так все на світі. От і все.
Навіть кішки і собаки можуть порозумітися. А ми-то чому ні?
Розважати можна тільки ситих людей. Неможливо розважити людини, коли він голодний або наляканий. Людини, у якого немає їжі, розважити неможливо.
Ти говориш, що любиш дощ, але закриваєшся від нього парасолькою. Ти говориш, що любиш сонце, але ховаєшся в тіні, коли воно світить. Кажеш, що любиш вітер, але коли він дме, закриваєш вікна. Так що коли ти говориш, що любиш мене, я напружуюся.
Самий боягузливий вчинок на світі — розбудити любов жінки, знаючи, що не полюбиш її у відповідь.
Кажуть, що все — політика. Я ніколи не буду політиком, не буду думати про політику. Мене займають життя і природа. Так найкраще.
Якщо ти білий і ти неправий, ти неправий. Якщо ти чорний і ти неправий, ти все одно неправий. Люди є люди. Чорні, сині, рожеві, зелені — Бог не встановлював жодних правил щодо кольору. Правила, за якими страждає мій народ, встановило суспільство.
Ти виграєш забіг в той день, коли перестаєш бігати наввипередки.
Життя за гроші не купиш.