Чому в США не прижилася забудова типовими багатоповерхівками
Нас, росіян, так і всіх, хто жив у Радянському Союзі, здивувати однотипними будинками неможливо. Забудова всіх без винятку міст однаковими багатоповерхівками стала звичним ділом, на яке ніхто особливо не реагує. А ось в США все зовсім по-іншому. Чому саме так, ми і постараємося розібратися.
Американці раніше СРСР розпочали будівництво типових будівель / Фото: semanticscholar.org
Ми вже давно звикли до типових житлових забудов на кілька поверхів, які десятиліттями будуються, спочатку в радянських містах, а після розпаду СРСР в усіх країнах на пострадянському просторі. Як почалося все ще в 60-х роках минулого століття з «хрущовок», так і триває до цього часу. Вдома, звичайно, стали іншими, а от суть не змінилася. Але про критику цієї вітчизняної системи забудови мова не йде, хоча факт, що в нашій країні такий підхід популярний, а в США немає в наявності. Варто зауважити, що і американці намагалися піти по такому шляху, правда трохи раніше радянського уряду. Але незабаром вони відмовилися від цієї затії, і на те були свої причини.
Житловий комплекс Прюітт-Игоу повинен був стати домом для незахищених верств населення / Фото: trustmovies.blogspot.com
У Сент-Луїсі в кінці сорокових років, згідно з державною програмою, вирішили побудувати новий мікрорайон з багатоповерховими однотипними житловими будинками. Після підготовчого періоду, десь до п’ятдесятим років, ідея була втілена в реальність. Тут справді збудували житловий комплекс під назвою «Прюітт-Игоу». До нього входило тридцять три однакових будівлі на одинадцять поверхів кожне. Планували, що в ЖК буде проживати дванадцять тисяч мешканців.
Через кілька років, мешканці середнього класу не захотіли жити в ЖК / Фото: stltoday.com
Принцип заселення нових будинків у цьому кварталі був досить цікавим. Люди заселялися з розрахунку п’ятдесят на п’ятдесят. Тобто, половина мешканців «білі» і точно стільки ж «чорні». Незрозуміло, чому саме так вирішили вчинити влади, але кінцевий результат був передбачуваним. Поступово кількість «білого» населення в районі зменшувалася, поки через деякий час (минуло кілька років), не виїхали і останні мешканці. Житловий комплекс створювався з однією метою – вирішити житлову проблему квартиронаймачів, які належать до середнього класу. Але саме представники цього класу і не захотіли жити тут, втікши, як тільки з’явилася така можливість. План влади був провалений.
В результаті широкого розповсюдження злочинності було прийнято рішення про знесення кварталу / Фото: seosait.com
До середини шістдесятих років квартал став схожий на гетто. Зникли не тільки комунальники, а й поліцейські, які відмовлялися від патрулювання. Так тривало до сімдесятого року. У мерії вирішили, що потрібно розселити мешканців із «зони лиха». Перший будинок був підірваний в сімдесят другому році, в березні. До сімдесят шостого всі будівлі були демонтовані. Після цього невдалого досвіду влада країни навідріз відмовилися від таких експериментів.
Американці дуже не люблять повторювати помилки, і забудови типовими будинками не стали винятком. Але ми не такі. І не важливо, що соціалізм залишився лише історією, а квартири потрібно купувати, так як безкоштовно їх більше не роздають. Від одноманітних житлових будинків ми так нікуди і не пішли.